У моєї свекрухи є два сина, і так склалося, що доглядати її доведеться мені.
Я розумію, що мушу це робити, бо більше нікому, але у мене до цієї людини зовсім душа не лежить.
З мамою чоловіка у нас не склалося з самого початку. Всі 23 роки, поки я в шлюбі, свекруха мене діставала. Для неї я завжди була не така.
Вона розпускала плітки про мене, говорила чоловікові що наші діти народжені не від нього.
Вона з’явилася на наше весілля з колишньою дівчиною мого чоловіка, чим добряче зіпсувала мені свято.
Говорила моїм дітям, що тато їх кине. Ось зустріне нормальну жінку і відразу ж кине.
Я стільки ночей через неї не спала, стільки сліз в подушку пролила, а тепер повинна за нею доглядати. Кинути роботу і присвятити себе догляду за жінкою, яку я не люблю.
Нещодавно свекруха злягла. Вона не може сама ходити в туалет і приймати їжу.
Мій чоловік у неї старший син. Є ще молодший, але він давно разом з дружиною виїхав за кордон на постійне місце проживання. Свекруха і їм заважала жити, то ж вони втекли подалі від неї.
Чоловік зателефонував брату, розповів про стан мами, але той не тільки не збирається повертатися, а навіть грошей не хоче давати. Він сказав, що не буде претендувати на квартиру мами, все нам залишає, а за це ми маємо її доглянути.
Можна продати квартиру свекрухи і на ці гроші забезпечити їй догляд в спеціалізованій установі.
На це не згодні мій чоловік, він вважає, що це неправильно. З роботи він не може піти, наполягає, щоб йшла я.
Але чому саме я повинна кидати роботу? Так, я зараз отримую небагато, але мій начальник зібрався на пенсію і збирається мене рекомендувати на своє місце. А це буде відчутна прибавка до зарплати.
Доглядальницю ми найняти не можемо, ми ще досі виплачуємо кредит за свою квартиру.
Жити в квартирі свекрухи теж не можемо, там замало місця, і нема необхідних умов для нас.
Вони всі на мене тиснуть, цілими днями я тільки і чую, що я повинна. Кому повинна?
Жінці, яка стільки років тримала мене ні за що? Не хочу. Чоловік каже, що розлучиться зі мною, якщо відмовлюся.
У мене в самої старенька хвора мама, але ми з сестрою домовилися: вона доглядає за мамою, я не претендую на спадщину.
Я згодна сидіти зі свекрухою тільки в одному випадку, якщо вона перепише на мене квартиру.
Не на чоловіка, не на онуків, а на мене особисто. Але свекруха на таке не погоджується. А чоловік вважає, що я не маю права про таке говорити.
А чому? Адже це я відмовляюся від нормального життя, я буду мити і годувати цю жінку, виносити за неї горщик і робити масаж.
Свекрухи, чому ви не думаєте про майбутнє, коли все життя сваритеся з дружинами своїх синів? Адже цілком можливо, що саме вони будуть ходити за вами в старості.
Я чоловікові свою умову сказала, що або вони переписують квартиру свекрухи на мене, або я ні на що не погоджуюсь.
Я вважаю, що так буде справедливо.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
