У мене найкраща в світі свекруха, і тепер я остаточно в цьому переконалася. Мені 38 років і днями я зрозуміла, що чекаю третю дитину. Заміжня я вже сімнадцять років. У нас з чоловіком два сина – 16 років і 13. Живемо ми окремо, в двокімнатній квартирі, але дуже крихітній. Вона дісталася нам від бабусі чоловіка.
1 січня у моєї свекрухи був день народження. Вона запросила нас до себе в гості. Я дуже хвилювалася, як вона відреагує на цю новину, адже мама чоловіка – дуже раціональна жінка. Я боялася, що вона осудить мене, скаже, що в моєму віці вже пізно, чи що нам самим нема де жити, адже в двокімнатній квартирі і справді буде важко всім поміститися.
Ми сіли за стіл, зібралися найближчі родичі свекрухи. Марія Володимирівна попросила мене допомогти їй на кухні. Виявляється, вона відразу помітила мій стан, але не хотіла нічого говорити при гостях. Я була змушена зізнатися, що чекаю третю дитину. І тут реакція свекрухи мене дуже здивувала, вона сказала, що сподівається, що цього разу у неї буде внучка.
Так і сталося, влітку минулого року я народила доньку. Дізнавшись про народження внучки, Марія Володимирівна засяяла від щастя. Я рано втратила маму, свекруха мені її замінила. Весь цей час вона майже щодня приходила до нас і допомагала мені з немовлям. Також часто купувала продукти для нас і необхідні речі для дитини. За що я їй дуже вдячна.
Цього року 1 січня у свекрухи був ювілей, їй виповнилося шістдесят п’ять років. Кругла красива дата, яку ми планували грандіозно відсвяткувати, але зважаючи на події, що зараз відбуваються, знову обмежилися кількома родичами і друзями, які зібралися у свекрухи вдома.
Ми з чоловіком купили їй сучасну духовку, так як останнім часом свекруха захопилася випічкою. Ми приїхали до мами чоловіка на день народження, привезли подарунок. Нас посадили за накритий стіл. Правда, я не змогла собі багато чого дозволити, як мати, що годує. Та й вік молодшенької не припускав тривалих посиденьок.
Духовці свекруха дуже зраділа: – Ти прямо мої думки прочитала!, – радісно вигукнула вона і пообіцяла на Різдво спекти нам чогось смачненького.
Коли ми зібралися їхати додому, Марія Володимирівна покликала мене і чоловіка в іншу кімнату і оголосила, що віддає нам свою велику трикімнатну квартиру, а сама переселиться в нашу крихітну двокімнатну. Ми були ошелешені таким щедрим подарунком. А вона сказала, що це її вдячність нам за те, що ми подарували їй внучку.
Я завжди з повагою ставилася до своєї свекрухи, а тепер ще більше хочеться її любити і берегти. Напевно, з боку це виглядає як підлабузництво, але я дійсно щиро люблю свою свекруху, з часом сподіваюся стати такою ж. Хоча не думаю, що в мене вийде бути настільки ж мудрою.
Фото ілюстративне – nastroy.net.
Популярні статті
- Проживши з чоловіком майже 20 років, я і не підозрювала, що у нього є дочка. Все з’ясувалося лише після того, як його не стало. Василь попросив мене лише про одне – не скривдити його дитину, перед якою він і так дуже завинив
- В Канаді ми були з сином пів року, я туди така радісна їхала, що розпочну нове життя. Дісталися ми в аеропорт і тут почалася нова реальність. Нас поселили в якомусь селі, автобусів немає, роботу нереально знайти. Не такою я Канаду уявляла. Аж тут мама з України мені дзвонить
- Я вирішила не їздити додому, бо дітям від мене лише грошей завжди треба. Я їм зателефонувала, і повідомила, що житло хочу купити. Вони дуже здивувалися, коли дізналися де і кому я хочу житло придбати, і сказали, що справжня мама так би ніколи не вчинила
- Нещодавно свекруха у спадок отримала будинок в селі. Я дуже зраділа, коли почула цю новину, бо була впевнена, що тепер батьки мого чоловіка переїдуть в цей спадковий будиночок, а нам квартиру свою залишать. Ми з чоловіком зібралися, і пішли до них на розмову. Я прямо запитала, які у них плани щодо будинку і щодо цієї квартири. І отримала дуже неочікувану відповідь
- Коли син моєї подруги одружувався, Олена останні копійки свої зібрала, ще й позичати багато довелося, щоб купити гарний подарунок молодим, бо свати її дуже багаті люди. Та сваха навіть і не глянула на той подарунок: – Дрібниця якась. Вона ж бідова у нього