fbpx
Життєві історії
У моєї сусідки, 84-річної бабусі, є двоє дорослих дочок, але вона захотіла свою квартиру записати мені, каже, що її діти не заслужили. Сусідка сказала, що все обдумала і чекає документи. Квартиру вона перепише, але з однією умовою – ми даємо їй дожити тут спокійно, ні слова не говоримо про це її дочці, щоб не піднімати непотрібну метушню, і будемо підтримувати і допомагати Ірині Петрівні, як раніше. Чоловік радить погоджуватися, а мені щось ця ідея не дуже подобається

– Моїй сусідці 84 роки, – розповідає 30-річна Тетяна. – Самотня вона, мені шкода її завжди якось. Бабуся сидить в квартирі зовсім одна цілими днями, навіть поговорити ні з ким. Хоча у неї дві дочки, одна, правда, далеко, за кордоном десь, а друга живе десь в нашому місті, але стосунки у них складні.

– Таке буває, при дітях самотня старість…

– Бабуся активна, рухлива і енергії море, вона сама все по дому робить. Нічого особливого я не роблю, хіба що попросить сусідка в магазин сходити чи до лікаря її відвезти! Дочка найняла прибиральницю, яка два рази в тиждень квартиру прибирає і готує, так що побут там забезпечений, а я так, на підхваті.

Будинок, в якому живуть Тетяна і її сім’я, в районі шанобливо називають «генеральським» – колись давно, за радянськими ще часів, квартири тут давали не просто так і далеко не всім. Бабуся-сусідка живе в розкішній трикімнатній квартирі, яка зараз коштуватиме великих грошей.

Тетяна з чоловіком і маленькою дитиною живуть тут в квартирі батька чоловіка, яку той багато років тому отримав у спадок. Навіть не в квартирі, а в одній кімнаті, бо в другій знаходиться склад хазяйських речей.

– П’ять років тому, коли ми одружилися, батько пустив нас сюди, з угодою, що в будь-який момент, коли йому знадобляться гроші або житло, ми з’їдемо! – розповідає Тетяна. – Збирайте, каже, на своє. Ну, ми збираємо, звичайно, потихеньку. До декрету нормально було, а тепер живемо всі на одну зарплату чоловіка, і відкладати виходить зовсім небагато.

– А тут у суботу сусідці погано стало, довелося швидку їй викликати, – розповідає Тетяна. – Ми з чоловіком і з дитиною гуляти збиралися після сну, виходимо, і Ірина Петрівна в дверях у себе стоїть, каже, щось мені недобре! Ну, я, звичайно, гуляти не пішла вже, відправила чоловіка з дитиною одних, зайнялася сусідкою. Сиділа з нею до пізньої ночі, поки їй краще не стало.

– А Ірина Петрівна мені і каже – Таня, а занеси-но мені копію свого паспорта завтра. Я здивувалася – навіщо? А вона – складу, каже, дарчу на квартиру на тебе, я вирішила! Ти хороша людина, допомагаєш мені, вислухуєш, і чоловік у тебе добрий, я завжди можу на вас покластися, знаю, що не кинете.

Та я взагалі серйозно це не сприйняла! Кажу, Ірина Петрівна, у вас дочки є, не вигадуйте! А вона – і що, що дочки? Скільки разів за літо ти тут кого-небудь з них бачила? В тому-то й справа, що ні разу.

Сусідка ще раз повторила Тетяні, що все обдумала і чекає документи. Квартиру вона перепише, але з однією умовою – нові господарі дадуть їй дожити тут спокійно, ні слова не скажуть дочці бабусі, щоб не піднімати непотрібну метушню. Ну, і будуть, звичайно, підтримувати і допомагати Ірині Петрівні, як раніше.

Вдома Тетяна розповіла чоловікові про те, що ось, неждано-негадано «заробила квартиру». Думала, що чоловік посміється разом з нею, але він раптом поставився до повідомлення серйозно.

– Так нехай переписує! – сказав він. – Хоча навряд чи вона це зробить. Зранку, напевно, передумає.

Але бабуся змінювати своє рішення не збирається, просить, щоб Тетяна паспорт принесла. Але Тетяна цього робити не хоче. По-перше, не вважає себе вправі претендувати на такий дорогий подарунок. По-друге, у бабусі є спадкоємці, які, звичайно, дуже образяться на Тетяну, коли дізнаються, що квартира матері належить тепер їй. Доведеться відстоювати свої права на квартиру, а такі випробування явно не для неї.

Чоловік же вважає, що треба бігом бігти до сусідки з паспортом, поки та не передумала. Свого житла у них з чоловіком немає, а це чудове рішення проблеми. Бабусю вони доглянуть по найвищій програмі до кінця. Господиня має повне право розпорядитися своїм майном так, як вважає за потрібне. Не хоче віддавати нічого дочкам – її право.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page