fbpx

У моєї рідної сестри був день народження, живе вона в селі. Я туди рейсовим автобусом поїхала, а назад хотіла, щоб мене син забрав машиною. Але у визначений час син по мене не приїхав, бо його не пустила невістка. Я заночувала у сестри, а зранку побігла на перший автобус. Невістці я зателефонувала і сказала, що так не робиться, нагадала, що це я купила цю машину. Тепер син зі мною не хоче спілкуватися, ще й обіцяє машину мені повернути

Вже тиждень я не спілкуюся з своїм сином і з острахом чекаю, яке ж рішення він прийме.

Чоловіка мого вже немає на цьому світі, то ж однією моєю радістю, опорою і надією був син.

Та відколи він одружився, невістка робить все для того, щоб віддалити від мене сина. А те, що вона придумала цього разу, взагалі переходить уже всі межі.

Головне, я навіть не розумію, за що вона на мене так напосіла, адже нічого поганого за 5 років їхнього шлюбу я не зробила.

Коли мій син вирішив одружитися, йому було 30 років. Я дуже зраділа цій новині, бо давно мріяла про внуків.

Та вже після мого першого знайомства з майбутньою невісткою моя радість кудись зникла.

Тетяна старша за мого сина на 5 років, цей факт мене, звичайно, засмутив, але син мені відразу сказав, що любить цю жінку, що для нього різниця у віці не є важливою, тому я теж вирішила змиритися і не втручатися.

Молоді розписалися і стали жити в квартирі невістки, яку їй в свій час подарувала мама. Сваха вже багато років за кордоном в Італії, то ж вона може собі дозволити таку покупку.

Невістка до декрету теж непогано заробляла, але потім народила дитину, і вже цілими днями сиділа вдома.

Оскільки квартира була її, а бачити мене у неї бажання не було, то ж ми зустрічалися з сином і онуком дуже рідко.

Я скучала за дитиною, мені хотілося частіше бачити єдиного онука, але невістка доволі чітко мені все пояснила.

Вона сказала, що я відправила свого сина до них без нічого, тому у мене немає права до них приходити просто так.

Уявляєте, як мені було прикро це почути?!

І про те, що я нічого сину не дала, невістка теж злукавила, адже перед їхнім одруженням я купила синові машину Volvo. Не нову, звичайно, але в дуже хорошому стані.

У мене в селі був спадковий будинок від однієї родички, я його продала і купила синові цю машину, модель, до речі, він сам вибирав, бо я в цьому нічого не розумію.

Синові машина потрібна була для роботи. Та й я собі думала, що коли мені що буде треба, син уже не відмовить.

В кінці січня у моєї рідної сестри був день народження. Живе вона в селі. Я туди рейсовим автобусом поїхала, а назад хотіла, щоб мене син забрав, бо на останній автобус я не встигала.

Ми з ним про все наперед домовилися, але у визначений час син по мене не приїхав, бо його не пустила невістка.

Я заночувала у сестри, а зранку побігла на перший автобус, щоб на роботу ще встигнути.

Невістці я зателефонувала і сказала, що так не робиться, нагадала, що це я купила цю машину, та й не так часто я щось у них прошу.

А вона мені сказала, що їм від мене нічого не треба, і що цю машину вони мені повертають, а їй мама нову машину Renault купить, вони вже були в салоні, і вже навіть внесли аванс.

Не знаю, що там невістка наговорила синові, але він теж до мене вже не телефонує більше тижня.

Я дуже переживаю, що в одного разу син поверне мені ключі від машини, яку я йому купила, і назавжди зачинить за собою двері.

Мені хочеться вірити, що йому вистачить розуму цього не робити.

Але що я робитиму, якщо син, під впливом своєї дружини, таки відмовиться від мене?

Просто не можу зрозуміти, що я зробила не так?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page