Свого рідного батька я заледве пам’ятаю. Він пішов від нас, коли мені було всього 6 років, я якраз готувалася в школу йти.
Тоді я була дитиною, і до кінця не розуміла, що відбувається між батьками, але пам’ятаю, що мама дуже просила його залишитися, та він сказав, що вже все вирішив, і назавжди зник від нас.
Разом з татом з нашого життя зникли і його батьки. Отак в раз, була у тебе бабуся з дідусем, і нема.
Мамі тоді було дуже важко. На щастя, у мами була своя велика родина, бабуся з дідусем, тітки, так що вони нас самих в біді не залишили.
А через якийсь час моя мама вийшла заміж. Її чоловік, Станіслав, був дуже хорошим, з самого початку ставився до мене як до рідної, донечкою називав.
Я теж, хоч і не зразу, але стала кликати його татом. Адже він був моїм справжнім батьком, який хвилювався, чи є у мене на зиму нові чобітки, і чи їла я щось сьогодні.
А ще, у мого тата Станіслава була мама, яка стала для мене найкращою в світі бабусею.
У бабусі Марії така тепла і світла душа, що це словами не описати.
Бувало, болить мене що, я прийду, поскаржуся їй, а вона мене обніме, пригорне до себе, і цю ж мить все минає.
Знаєте, я вже давно доросла, сама маю дітей, але коли є якісь проблеми чи тривоги, я їду в село до бабусі Марії. Вона, як в дитинстві, пригорне до себе, прошепоче свої улюблені слова: “Все буде добре, донечко”, і вмить на душі спокійно стає, і всі тривоги і печалі якось на другий план відходять.
А нещодавно мене знайшла моя рідна бабуся, просила приїхати, сказала, що має до мене розмову.
Я вагалася, чи їхати, але бабуся Марія мені порадила, щоб я таки з’їздила.
У моєї рідної бабуся склалася така ситуація, що зараз вона залишилася одна – мій батько кудись поїхав за кордон і зник, а я у неї єдина внучка, так вийшло.
І вона мені пропонує доглядати за нею, в обмін на її двокімнатну квартиру.
Скажу вам чесно, мені її шкода, але душа у мене до неї не лежить. І вона, і її син мене, маленьку, викреслили із свого життя.
То ж чи тепер я щось винна цим людям? Вона моя бабуся?
Ні, у мене є бабуся – і це Марія! Її я догляну без будь-яких спадків.
Думаю, що якщо я відмовлю рідній бабусі, то і гріха за це не буде.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
