Подруга Оксана якось поскаржилася мені:
– Образилася я на свого чоловіка дуже. Чи можливо дарма я це все? Можливо, і не потрібно було ображатися на нього зовсім, можливо, не все й так погано у нас.
– А що сталося? – стала розпитувати я.
– Справа в тому, що у мене скоро буде день народження. У шлюбі ми з Миколою вже третій рік як. Попередні мої дні народження ми не відзначали особливо. Не до цього було зовсім. Спочатку я чекала дитину, майже весь час на збереженні, і в день народження теж. Потім синочок з’явився у нас, проблеми з ним були, в його перший рік ми зі стаціонарів не вилазили, на жаль. Ні про які подарунки я і не думала тоді зовсім. І тільки в цьому році з сином нашим наче все гаразд, дякувати долі. І дата кругла у мене намічається, ювілей, можна сказати – 30 років виповниться. І ось чоловік вже пару тижнів все наполегливіше мене запитує, що б я хотіла отримати в подарунок для себе.
– Так це ж добре! Замовляй! В чому проблема? Я не бачу її. Відпусти фантазію свою в політ. Замов йому щось хороше, про що давно вже мріяла сама.
– Я спочатку все якось відмовлялася, не звикла витрачати гроші на себе – мовляв, та ну його, не потрібно нічого зовсім, у мене все необхідне є, я в декреті сиджу, мені зараз багато не треба. Але він все не полишає – скажи і скажи, що б тобі дуже хотілося. Я і запитала – а на яку суму я можу розраховувати, скільки він готовий витратити мені на подарунок. “Ну ти ж знаєш наш сімейний бюджет!” – була відповідь. У мене аж настрій пропав від його слів.
– М-да. Ну що сказати, не романтик чоловік твій, виходить!
– Та вже, не романтик і це точно. Сімейний бюджет наш я дійсно знаю, і він, якщо чесно, тріщить по швах. Ми не голодуємо, на їжу нам вистачає, звісно, зараз грошей, але, знаєш, якось так все у нас до копійки прораховано останнім часом, прямо все по поличках розкладаємо ми. Весь час дивлюся на ціни, шукаю акції різні та розпродажі. Накопичень немає, живемо від зарплати до зарплати. Одяг та взуття беремо найпростіше, і то тільки тоді, коли це дуже необхідно, великі покупки відклали до кращих часів. Ось зараз треба на зуби, думаю, як це здійснити, де зекономити, як розрахувати все це, поки не уявляю. І як ти вважаєш, що я можу попросити в подарунок при такому житті? Я думала, що чоловік, якщо вже сам завів розмову про подарунок, премію отримав, або десь підробив, у кращому випадку, що було б дуже благородно з його сторони. А так. Загалом, прикро стало якось у мене на душі. Хоч би вже не питав тоді, і не заводив цю розмову зі мною.
Я сама не знаю, що б на місці Оксани зробила. Подарунок, куплений з сімейного бюджету – це і не подарунок зовсім, а просто чергова трата з категорії “незаплановані витрати”? Чоловік, який хоче зробити подарунок дружині, має заробити ці гроші десь окремо чи на підробітках якихось, зібрати, заощадити або якимось ще способом ще вишукати додаткові гроші. Інакше все це виглядає якось убого. Їй колготки зайві нема за що купити, а він розпитує її, що б їй хотілося отримати до свята.
– Я так образилася на свого чоловіка, що по сьогоднішній день розмовляти з ним зовсім не хочеться, сумно після цього на душі, в кінці наголосила Оксана.
Але хіба можна ображатися за таке?
Фото ілюстративне.
