Я заміжня вже 15 років, і весь цей час ми шанували лише одну маму – маму мого чоловіка, а про мою досі ми й не згадували.
Живемо ми з чоловіком окремо, квартиру нам купили мої батьки. Вони все життя жили в селі, батько трохи на заробітки їздив, а мама всі гроші на купку складала.
А коли я заміж зібралася, вони, навіть не думаючи, всі гроші, що у них були, витратили нам на покупку квартири.
Якийсь час тато ще їздив за кордон, і вони собі ще трохи відклали. Але вже років 10 батько сидить вдома, вони з мамою живуть за одну пенсію. Город обробляють, курей і свиню тримають, і з того і самі живуть, і нам ще й завжди намагаються чимось допомогти.
У мого тата є особлива місія – щосуботи з двома повними сумками мама його відправляє до нас з самого ранку.
Ми батькам дуже вдячні, мій чоловік навіть охоче завжди їде в село до них, але… з пустими руками. До своєї мами він так ніколи не їздить, хоч тортик маленький, але треба купити. А на іменини чи день народження ми свекрусі завжди купуємо дорогі подарунки типу праски, мультиварки чи холодильника.
Таку традицію встановив мій чоловік ще на початку нашого сімейного життя. Свою маму він дуже любить, вона сама його ростила, і покладала на сина великі надії. От тепер чоловік мій і намагається з усіх сил вгодити своїй матері.
Я не мала нічого проти, жили собі та й жили. А тут, нещодавно, у моєї мами ювілей наближався – 65 років. Я запропонувала чоловікові, щоб ми моїй мамі в подарунок холодильник купили, адже їхній старий вже на останньому диханні, йому років 25, не менше, а новий вони просто не мають за що купити.
Коли я це говорила чоловікові, то була повністю впевнена, що він погодиться, адже перед тим у його мами був день народження, і ми їй купили зимовий пуховик за 10 тисяч гривень. А ще до того ми стільки всього їй надарували, що мені навіть важко порахувати, скільки ми на це витратили.
Та чоловік категорично відкинув мою пропозицію, сказав, що це занадто дорого.
Мені було неприємно від того, що мій чоловік так не поважає мою маму. Він сказав, що тещі вистачить і того, що ми в конверт покладемо тисячу гривень, адже в наш час це також великі гроші.
Я не хочу йти до мами на ювілей з тисячею гривень, мені соромно. А що робити, я не знаю, адже бюджет у нас спільний, і без дозволу чоловіка я не можу взяти гроші, хоча вони у нас є.
А як би ви вчинили на моєму місці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
