В моєї мами є дві рідних сестри, їх було в сім’ї три донечки.
Тітка Оксана – старша сестра, вона хороша людина, а тітка Ольга – наймолодша з них, людина непроста з важким характером.
У кожного вже свої сім’ї, діти дорослі, своє життя.
З тіткою Оксаною моя мама гарно спілкувалася завжди, вони підтримували гарні відносини, а от з тіткою Ольгою ні в кого спілкування не ладналося, вона важка людина.
Мамина мама, бабуся моя, вже старенькою стала, їй важко було самій жити і тоді тітка Ольга, несподівано для всіх, сказала, що забере маму до себе.
Моя мама і тітка Оксана між собою сміялися, бо розуміли в чім справа.
Виявляється, тітка Ольга думала, що бабуся відразу, в подяку їй за ткий хороший догляд, відразу ж продасть свій власний будинок і віддасть гроші їй.
Та бабуся тоді ж сказала, що нічого продавати не збирається, а тим паче своє житло, адже там її старші доньки господарюють, обробляють город, гостюють там постійно онуки.
В її хатині ще вирує життя, вона потрібна родині, тому вона навіть не збирається цього робити і навіть думки такої зовсім немає.
Прожила бабуся в своєї найменшої доньки Ольги рівно три місяця, та зрозуміла, що хата їй так просто не дістанеться і сказала, що їй важко дається цей догляд одній, попросила, щоб хтось з сестер забрав стареньку маму жити до себе.
Мамина сестра Оксана жила зі свекрухою, чоловіком і двома дітьми, а ми жили з мамою вдвох, тому забрали бабусю жити до себе.
У бабусі була гарна пенсія і, згодом тітка Ольга, зрозумівши, що багато втратила прийшла до нас:
– Ти добре влаштувалася, береш мамину пенсію, ще й Оксана там якісь тобі гроші дає. Давайте продамо мамину хату, адже я хочу забрати собі свою частину.
Ми хату продавати не хотіли, адже з сестрою господарюємо там, та й мама часто просить, щоб ми її туди відвезли.
Мама запропонувала, що віддасть Ользі гроші, свої заощадження, а хата буде моїй мамі з тіткою Оксаною на двох. Усі погодилися, тітка Ольга забрала гроші.
А потім бабуся потрапила в стаціонар, мама з сестрою своєю, тіткою Оксаною, складалися на все необхідне порівну.
А тітка Ольга сказала, щоб навіть не думали, що вона відмовиться від бабусиної хати. Вона сказала, що земля дорожчає, у бабусі гарна хата в хорошому місті, тому спадок ділитимуть на трьох, іншого навіть чути не хоче.
Тітка Оксана і мама навіть сперечатися з нею не хотіли, їм не до того було.
Згодом моїй бабусі стало трохи краще, ми її до себе забрали, життя налагодилося все стало добре.
А згодом до нас прийшла тітка Ольга сумна.
Сказала, що син її занедужав, потрібно багато грошей, а в неї нічого немає, витратила все до копійки.
Бабуся з доньками вирішила, що продасть свою хату і гроші віддасть доньці Ользі. Хоча вона і недобра людина, та її синочок ні в чому не винен.
Коли тітка Ольга брала ті гроші, просила вибачення і дякувала найріднішим в світі людям.
Цей випадок дуже змінив її. Сину стало краще, а тепер вона перша людина, яка погоджується нам допомогти. А бабусі й досі в усьому допомагає.
Шкода, але іноді лише неприємні події можуть показати нам, що для нас найважливіше в житті.
Хоча трохи сумно на душі. Найбільше розчаровує, коли тебе підводять рідні люди.
Чи варто було пробачати тітці Ользі вчинок її?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую