В моєї мами є дві рідних сестри, їх було в сім’ї три донечки.
Тітка Оксана – старша сестра, вона хороша людина, а тітка Ольга – наймолодша з них, людина непроста з важким характером.
У кожного вже свої сім’ї, діти дорослі, своє життя.
З тіткою Оксаною моя мама гарно спілкувалася завжди, вони підтримували гарні відносини, а от з тіткою Ольгою ні в кого спілкування не ладналося, вона важка людина.
Мамина мама, бабуся моя, вже старенькою стала, їй важко було самій жити і тоді тітка Ольга, несподівано для всіх, сказала, що забере маму до себе.
Моя мама і тітка Оксана між собою сміялися, бо розуміли в чім справа.
Виявляється, тітка Ольга думала, що бабуся відразу, в подяку їй за ткий хороший догляд, відразу ж продасть свій власний будинок і віддасть гроші їй.
Та бабуся тоді ж сказала, що нічого продавати не збирається, а тим паче своє житло, адже там її старші доньки господарюють, обробляють город, гостюють там постійно онуки.
В її хатині ще вирує життя, вона потрібна родині, тому вона навіть не збирається цього робити і навіть думки такої зовсім немає.
Прожила бабуся в своєї найменшої доньки Ольги рівно три місяця, та зрозуміла, що хата їй так просто не дістанеться і сказала, що їй важко дається цей догляд одній, попросила, щоб хтось з сестер забрав стареньку маму жити до себе.
Мамина сестра Оксана жила зі свекрухою, чоловіком і двома дітьми, а ми жили з мамою вдвох, тому забрали бабусю жити до себе.
У бабусі була гарна пенсія і, згодом тітка Ольга, зрозумівши, що багато втратила прийшла до нас:
– Ти добре влаштувалася, береш мамину пенсію, ще й Оксана там якісь тобі гроші дає. Давайте продамо мамину хату, адже я хочу забрати собі свою частину.
Ми хату продавати не хотіли, адже з сестрою господарюємо там, та й мама часто просить, щоб ми її туди відвезли.
Мама запропонувала, що віддасть Ользі гроші, свої заощадження, а хата буде моїй мамі з тіткою Оксаною на двох. Усі погодилися, тітка Ольга забрала гроші.
А потім бабуся потрапила в стаціонар, мама з сестрою своєю, тіткою Оксаною, складалися на все необхідне порівну.
А тітка Ольга сказала, щоб навіть не думали, що вона відмовиться від бабусиної хати. Вона сказала, що земля дорожчає, у бабусі гарна хата в хорошому місті, тому спадок ділитимуть на трьох, іншого навіть чути не хоче.
Тітка Оксана і мама навіть сперечатися з нею не хотіли, їм не до того було.
Згодом моїй бабусі стало трохи краще, ми її до себе забрали, життя налагодилося все стало добре.
А згодом до нас прийшла тітка Ольга сумна.
Сказала, що син її занедужав, потрібно багато грошей, а в неї нічого немає, витратила все до копійки.
Бабуся з доньками вирішила, що продасть свою хату і гроші віддасть доньці Ользі. Хоча вона і недобра людина, та її синочок ні в чому не винен.
Коли тітка Ольга брала ті гроші, просила вибачення і дякувала найріднішим в світі людям.
Цей випадок дуже змінив її. Сину стало краще, а тепер вона перша людина, яка погоджується нам допомогти. А бабусі й досі в усьому допомагає.
Шкода, але іноді лише неприємні події можуть показати нам, що для нас найважливіше в житті.
Хоча трохи сумно на душі. Найбільше розчаровує, коли тебе підводять рідні люди.
Чи варто було пробачати тітці Ользі вчинок її?
Фото ілюстративне.