Тітка приїхала в село ще на початку червня, начебто, в гості на кілька днів. Але минув місяць, а мамина сестра додому не збирається.
Моя мама мовчить, вона просто дуже добра, от сестричка на її доброті і виїжджає.
А я приїхала, подивилася на все це, і сказала, що мовчати не буду – або нехай тітка платить за проживання і сама собі продукти купує, або нехай збирає валізи і їде додому!
– Донечко, то ж негарно так вийде, якщо ми Оксану виженем. Вона ж тут теж народилася!, – виправдовувала сестру мама.
– Ну і що, що народилася?, – кажу. – Вона ж тобі давним-давно продала свою частку, так що ми їй нічого не винні!
Мамі моїй 64 роки, тітці Оксані 66.
В свій час тітка вийшла заміж за чоловіка з іншої області, і переїхала до нього жити. Але просто так віддати свою частину будинку моїй мамі вона не хотіла.
Тітка зажадала від мами таку велику суму їй сплатити, що мій батько був змушений поїхати на заробітки на певний час, щоб з нею розрахуватися.
В село тітка весь цей час майже не приїжджала, кожен жив своїм життям. А рік тому не стало її чоловіка, от вона про сестру і згадала, стала надзвонювати, що хоче побачитися, тому приїде в гості на кілька днів.
Мама моя теж вдова, вона сама живе зараз. Щоправда, будинок дуже змінився. Тато мій був добрим господарем, і він все життя щось будував, робив ремонти, удосконалював.
Колись вони разом тримали багато живності, навіть корова була. А тепер я маму переконала, що їй одній важко буде за всім цим доглядати, тому вона все продала. Залишила собі тільки 10 курочок, щоб яйця свіжі щодня були.
Також у мами є город (15 соток). Там вона вирощує і картоплю, і моркву, і буряк, і кукурудзу, також перець, помідори, огірки. Одним словом, мама на тому городі може провести весь день.
До приїзду тітки мама дуже ретельно готувалася, навіть їй кімнату окрему виділила, щоб їй було зручніше.
Подарунок їй купила – дуже красиву вишивану сорочку. Сподівалася, що сестрі сподобається.
Про стіл я вже взагалі мовчу, бо наготувала мама як на весілля, навіть холодець зробила, бо згадала, що сестра колись його дуже любила.
Прийом був дуже теплим. Аж затеплим, я би сказала, бо тітка вже місяць додому не збирається. Мало того, що приїхала лише з своїми речами, так весь цей час вона живе за мамин рахунок, жодного разу не купила продукти.
А кілька днів тому вона моїй мамі зізналася, що особливо додому повертатися і не хоче. Там син привів невістку, з якою вона ніяк спільної мови знайти не може, невістка її з квартири практично виганяє, а син став на сторону своєї дружини.
У мами тітці Оксані дуже затишно, ніхто з нею не свариться, робити нічого не треба, їжу дають. То чому б і не залишитися, це ж як на безкоштовному курорті.
Мамі сестру шкода, от вона все це і терпить. А мені ця ситуація дуже не подобається. Як би ж тітка хоч щось мамі по господарству допомагала! А вона лише спить, їсть, і відпочиває.
А вчора я взагалі підслухала її розмову з сином, вона їх з невісткою і внуками теж до мами запрошувала.
Каже:
– Приїжджайте, місця багато, всім вистачить. Тітка буде дуже рада!
Ага, дуже! Додасться ще четверо ротів!
Треба щось робити, бо сама мама з своїми родичами собі не дасть ради.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
