Цими вихідними я їздила в село до мами. Так вона мені сказала, що я повинна вибрати, інакше я їй не дочка. Вибір я маю зробити між нею і її сестрою, моєю тіткою Тетяною. Це мамина молодша сестра.
Мама старша від неї на шістнадцять років. За віком Тетяна мені ближча, ніж їй. І вийшло так, що росли ми з Тетяною разом! Дуже багато часу проводили разом у дитинстві, і зараз ми дружимо.
А історія у нас така. Мама народила мене у двадцять років, і оскільки сама в цей час навчалася в університеті, змушена була користуватися допомогою своєї матері, у якої на руках була власна чотирирічна дочка Тетяна. А де одна дитина, там і друга.
Бабуся, ні слова не кажучи, практично забрала мене до себе і ростила нас разом, благо, мала можливість: дідусь, її чоловік, добре заробляв, дітей любив, і був двома руками за, щоб дружина не працювала, а сиділа вдома з дітьми, з донькою та онукою. Хоча я йому не рідна онука, у моєї мами був інший батько.
Бабусин чоловік добре ставився до мами, наскільки я пам’ятаю. Але вона його не любила і так і не прийняла. Але свою матір була ображена, що та вийшла заміж, народила Тетяну, а її, старшу доньку, покинула. Хоча насправді все було не зовсім так.
У мами на це є своя думка, вона досі з образою згадує, як однорічна сестра порвала її зошит, як Тетяні віддали її улюблені іграшки, як мала з’їла якісь мандарини з подарунка, як раз дорослі просили старшу сестру доглянути молодшу. Дитячий садок якийсь, чесне слово.
Я у мами одна дитина. З особистим життям у неї довго не складалося, мій батько покинув маму, коли я ще була маленька. А сім років тому мама вийшла заміж за Олександра. З своїм чоловіком вона познайомила і маму, і молодшу сестру.
Мені тоді було вже вісімнадцять, я поступила в університет, тому особливого інтересу ця інформація в мене не викликала! Чоловік як чоловік, на чотири роки молодший за маму. З роботою, з квартирою, розлучений. І син-підліток у нього від першого шлюбу.
Мама вийшла заміж, а я повністю та офіційно переїхала жити до бабусі, яка була лише за. Так ми й жили, доки я два роки тому не вийшла заміж і не переїхала до чоловіка! І ось тут мама раптом почала мене ревнувати… до Тетяни! Ну, звичайно, за останні роки ми з тіткою ще більше зблизилися, ніж у дитинстві. Жили в одній кімнаті, ділилися всім.
Тетяна мене після закінчення навчання влаштувала на роботу на свою фірму. Звичайно, ми з нею весь час разом ходили – і на роботу, і додому, і завжди було, що обговорити. Маму це раніше не турбувало. А тут раптом вона почала ображатися, коли бачила нас на фото разом. Ми з Тетяною і по магазинах разом ходили, у відпустку їздили. Мама все бурчала, але я уваги не звертала, не з мамою ж мені гуляти, зрештою.
Останнім часом у мами якось не дуже гладко складається сімейне життя. Чоловік її, людина досить заможна, все більше часу став проводити поза сім’єю. Дітей у них спільних не було, було видно, що справа на всіх парах летить до розлучення.
А потім мама дізналася, що у її чоловіка є інша. Розлучницею виявилася її сестра Тетяна. Мама запитала сестру прямо, та й відмовлятися не стала – так, мовляв, стосунки з Олександром. Він зібрався розлучатися, а що такого? Він тобі нічим не зобов’язаний. Дітей немає, ділити особливо нічого. А в нас, мовляв, скоро й дитина буде…
Мама влаштовує сцени, щодня дзвонить мені, скаржиться на сестру і просить припинити з нею всякі стосунки. А мені зовсім не хочеться робити вибір. Мама – це мама, так. Але й із Тетяною нас багато пов’язує. Загальні дитинство, робота, друзі. Нехай Тетяна і мама розбираються між собою, приймати нічий бік я не планую. Але мама мене не розуміє. Що робити, я не знаю.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
