Ми з чоловіком разом живемо у шлюбі вже багато років. Є у нас спільно нажите майно: машина і дві хороші квартири. Наша доросла дочка вже 4 роки як вийшла заміж, з часом вони з чоловіком подарувавши нам маленького онука. Так склалося, що її чоловік виявився не дуже успішною людиною в житті. Спочатку він подавав нам великі надії на гарне майбутнє нашої доньки, займався розкруткою бізнесу і мав своє власне хороше житло, але з часом вліз в борги і зовсім все втратив. Їхнє положення погіршує ще й те, що дочка зараз у декретній відпустці вдома, і єдиний годувальник в її родині – це її чоловік.
Останній рік вони разом з дитиною поневіряються по орендованих квартирах. Часто переїжджають, тому що то господар виявиться поганим, то сусіди по ночах гуляють і спати їм не дають. Мені дуже шкода дивитися на те, як дочка з зятем постійно змучуються з тими частими переїздами і платять великі суми за оренду квартири. У нас з чоловіком є ще одна квартира, ми в ній не живемо. Щоб якось допомогти дітям, я намагалася умовити свого чоловіка пустити їх пожити в ту квартиру, яку в даний момент ми здаємо в оренду квартирантам, а він від цієї пропозиції навідріз відмовився.
Справа в тому, що мій чоловік вважає, що чоловік завжди повинен бути главою сім’ї і вміти забезпечувати свою дружину і дітей. На його думку, зятю має бути соромно отримувати будь-які подачки від нас, і тому потрібно всього лише почекати, поки він розбереться у всіх своїх проблемах сам. А якщо ми їх зараз впустимо в свою квартиру, то вже як потім скажемо, щоб вони її покинули. І якщо в них буде безкоштовна криша над головою, то зять це сприйме, як належне і зовсім ворушитися не буде.
Чоловік каже, що якщо чоловікові постійно у всьому допомагати, то його характер ослабне, і він втратить усіляку мотивацію на успіх та забезпечення своєї сім’ї. А мені здається, що мій благовірний просто дуже шкодує гроші зі здачі квартири дітям, і боїться того, що сім’я дочки там оселиться назавжди . Мені теж не хочеться втрачати наш додатковий дохід, але я думаю, що батьки в будь-якому віці повинні піклуватися про своїх дітей. А особливо тоді, коли їм важко і у них непростий період в житті.
Пропонувала альтернативу – допомогти їм з оформленням і виплатою кредиту, але чоловік від моєї пропозиції і геть розізлився. За його словами, ми вже досить вклалися в дочку, вона вже доросла і повинна була розуміти, за кого виходить заміж. Нехай, мовляв, тепер трохи подумає про своє життя – буде їй наука.
На сватів зовсім надії немає – у них бідна сім’я і немає можливості допомогти молодим. Залишається тільки намагатися якось впливати на чоловіка, але я не знаю як – він дуже вперта людина, ніколи мене ні в чому не слухався.
Мені зараз дуже прикро чути його відмови і розуміти, що людина, з якою я прожила багато років, за копійку готовий зіпсувати життя власній доньці. Раніше такої сильної жадібності в ньому я не помічала. Як його можна переконати? Якщо виселимо квартирантів, то в грошах, звичайно, доведеться стиснутися, але не думаю, що будемо голодні сидіти. Чоловік планував наступного року змінити роботу на більш легку і низькооплачувану, але здоров’я ще дозволяє йому попрацювати на заводі кілька років. Як бути? Я дуже хочу допомогти дітям, у мене душа не на місці, адже знаю, як їм зараз важко.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
