fbpx

У мого чоловіка є дитина від першого шлюбу, син зараз живе з бабусею, моєю теперішньою свекрухою. І мама чоловіка вирішила, що ми їй замало грошей платимо на утримання хлопця, тому щодня нам нагадує, що ми повинні збільшити виплати. Не думала я, що це для нашої родини стане таким викликом

Якби не гроші, то у нас з чоловіком проблем би не було. Ми полюбили одне одного, тому і вирішили одружитися. Мені зараз 37 років, а Володимиру 40. У нас обох це другий шлюб. І ми обоє маємо дітей від першого шлюбу. Але ми ще захотіли мати і спільну дитину.

Моєму синові 15 років, після розлучення він живе зі мною, з рідним батьком не спілкується. Мій колишній чоловік виїхав кудись за кордон, і навіть аліменти не платить.

Синові Володимира теж 15, після розлучення хлопець живе з своєю бабусею, моєю теперішньою свекрухою, бо його колишня дружина вийшла заміж і переїхала в інше місто, залишивши сина свекрусі. Чоловік із сином спілкується, але надто близьких стосунків у них не склалося.

Я в їхні стосунки не втручаюся, вважаю, що не моя ця справа, хоча на початку нашого сімейного життя я виявляла ініціативу, запрошувала сина в гості, організовувала поїздки вчотирьох, але це виявилося нікому не потрібним і хлопець зі свекрухою вказали мені на моє місце, мовляв, ти йому ніхто, от і не лізь.

Відтоді я і перестала втручатися, бо навіщо мені це? Шлюб ніхто нічий не розбивав, на момент знайомства ми обоє були у розлученні вже більше 2-х років. Я вирішила сконцентруватися на наших стосунках, і на нашій спільній дитині, яка незабаром мала народитися.

Живемо з чоловіком у моїй квартирі, чоловік має роботу, але отримує не так вже й багато. Володимир платить аліменти на свого сина, трохи більше за мінімальні, і я вважаю, що це нормально. Колишня дружина чоловіка грошей своєму синові не дає, вона образилася за те, що він її кинув. Хоча хто кого кинув – там ще питання.

Зараз мені через місяць йти в декрет, скоро народжувати, а у чоловіка виникли проблеми на роботі — зарплату урізали майже вдвічі, ледве зводимо кінці з кінцями. Скоро народиться дитина, а грошей ледве вистачить навіть на необхідне – ліжечко та коляску. Я вже навіть своїх батьків просила, щоб мені трохи фінансово допомогли, бо відчуваю, що ми можемо самі не витягнути.

І тут нещодавно телефонує свекруха і починає голосити, що їй не вистачає грошей на утримання онука, тому вона хоче, щоб ми збільшили розмір аліментів. Колишній невістці вона теж дзвонила, але та їй відмовила, і тепер свекруха взялася за нас – щодня нам повторює, що повинні утримувати дитину.

Я пробувала їй пояснити, яка у нас зараз ситуація – самі ледве вирулюємо, а між іншим, дитина, яка у нас народиться, така ж онука для тої бабусі буде, як і хлопчик. Та моя теперішня свекруха так не вважає, вона взагалі переконана, що нам не треба було спільної дитини.

Я спочатку домовилася на роботі, що виходячи в декрет, все одно продовжу працювати віддалено, бо інакше ми просто не впораємося, але виходить, що я важко працюватиму, маючи на руках немовля, щоб забезпечити «хотілки» свекрухи та її онука, які, нагадаю , мені самі заявили, що я їм «ніхто».

З чоловіком ми теж радилися, що робити, він намагається заробити більше, але поки що нічого не виходить. Мені і його шкода, він між двома вогнями, бо не може кинути рідну дитину напризволяще, і не може дати все, що вони з свекрухою вимагають.

Мені нервувати в моєму стані не бажано, я планувала вийти в декрет і насолоджуватися материнством, а не ночами, поки дитина спить, працювати. Так я себе швидко зажену в глухий кут.

І що зі свекрухою робити – не знаю? Вона щодня нам телефонує, і постійно хоче грошей. З нею ми (і я і чоловік) говорили, що зараз ми не можемо дозволити собі збільшити розмір аліментів, що буде ще одна дитина, але ці розмови не приводять ні до чого.

Чоловік хоче брати кредит в банку, щоб його мама, нарешті, заспокоїлася. Але я проти, бо це великі гроші, а час складний. Все одно, потім треба буде думати, як їх повертати.

І як нам вийти з цієї ситуації, я не знаю.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page