– У мене зарплата 18 тисяч гривень, а в мого чоловіка, навіть говорити соромно – 7 тисяч гривень! – розповідає 34-річна Наталя. – І завжди було приблизно таке співвідношення, всі вісім років шлюбу. Так навіть до нього, якщо чесно говорити. Так що я вже добре знала і тоді, за кого заміж виходила, що вже там говорити. Але, на той час, мене все влаштовувало.
Наталя та її чоловік Олег живуть у двокімнатній квартирі, яку їм допомогли купити батьки, які склалися на початковий внесок. Подружжя вже взяло кредит на залишок суми, за ці роки вже виплатили борг, встигли і дитину народити.
Їхній донечці чотири роки, вона ходить в дитячий садочок, і в основному нею займається тато – вільного часу у нього набагато більше, ніж у матері.
– У Олега дуже багато хороших рис характеру, він хороша людина, – розповідає Наталя. – Він спокійний, добрий, урівноважений, готує добре, дочку любить, на майданчиках з нею гуляє, чого я дуже не люблю. Казки їй розповідає, якісь будиночки клеїть з нею з паперу та картону, навіть в ляльки грає, уявляєш? Загалом, тато у нас справжній надійний батько. Побут, зрозуміло, теж в основному на ньому, адже він вдома теж робить абсолютно все без проблем.
Чесно кажучи, Наталя дуже рада, що Орій, без зайвих питань, займається господарством.
– Сама я не домогосподарка жодного разу, всі ці прання, прибирання, чистка картоплі мені зовсім не подобаються, це не моє. А Олег робить все спокійно і методично, у нього все виходить і готує він дуже смачно. У робочі дні у нього його мама допомгає, в разі чого, у вихідні – моя. Так що від побуту мене звільнили повністю, я дуже цьому рада.
Олег працює за графіком два через два, по дванадцять годин. Наталя працює на п’ятиденці, але тривалість її робочого дня нітрохи не менше. О восьмій ранку вона з дому виходить, о десятій вечора приходить. І це ще непогано. Іноді затримується навіть, коли роботи дуже багато. Час від часу виходить на роботу у вихідні або сидить за нею вдома.
Робота у жінки дуже відповідальна, і Наталя намагається робити її добре, тому що добробут сім’ї цілком і повністю залежить від неї.
Само собою, дочку Наталя майже не бачить. І в декреті не сиділа – вийшла на роботу, коли дитині було всього 4 місяці.
– Олег спробував сам сидіти в декреті! – згадує Наталя. – Але я йому сказала, що це вже занадто. Я все, звичайно, розумію, але. Нехай працює хоча б трошки. У нього і так п’ятнадцять вихідних в місяць, плюс у нас дуже активні і ще не зовсім старі дві бабусі є. Мама Олега – пенсіонерка, моя мама працює, але у вихідні з задоволенням бере внучку до себе, коли треба. Їй це тільки в радість посидіти з нашою донечкою!
І все було прекрасно, але цієї весни Олег раптом прийшов до дружини з проханням – купи мені, мовляв, човен з мотором.
Олег обожнює риболовлю, і про човен цей мріяв багато років – Наталя давно добре про це знає. Але мовчав. Спочатку у них був кредит, потім маленька дитина. А зараз вже, здається, можна і їй трохи відпочити від такої активної роботи.
Дочка підросла, кредит виплачений, чому б і ні. Тримати човен Олег буде у мами на дачі, там же і рибалити в своє задоволення. Буде їздити туди влітку з донькою, покличе друзів на риболовлю з шашликами.
Непоганий човен з мотором і всім, що необхідно, коштує близько 60-80 тисяч гривень – не так і багато насправді, як для такого човна. Гроші, знає Олег, у дружини є – якусь частину зарплати Наталя відкладає на всякий випадок. А сама зараз в спеціалізованому магазині знижки на такі човни, ціна ніжча ніж зазвичай, а після травневих свят, як написано на сайті, буде підвищення цін.
Тобто треба купувати прямо зараз, адже часу на роздуми не так вже й багато.
– Тільки мови у нього, що про того човна вдень і вночі, – зітхає Наталя. – Ходить за мною по п’ятах, раз у раз знову починає цю розмову, вмовляє мене, щось пояснює. Як дитина, знаєш – «ну купи!» І я начебто спочатку схилялася до того, щоб купити. А потім щось подумала і вирішила – не хочу, і крапка. Мені цей човен даром не потрібний, і платити за нього такі гроші – я вважаю нерозумним.
До цього поділу на «твої-мої» гроші в сім’ї не було. Частину своєї зарплати Наталя постійно відкладала, частина переводила на загальний рахунок – на господарство. Туди ж складав свою зарплату і сам Олег, з того рахунку платили за квартиру, купували продукти, одяг і все, що потрібно для життя. Усі так звикли, усім добре і всі задоволені.
Купівля човна же тепер передбачається не з загального бюджету, а з зарплати Наталі. Тих грошей, які вона накопичила.
– Я вважаю, це вже взагалі якось негарно – у дружини просити гроші на якийсь човен, життя зараз непросте, гроші на все потрібні! – обурюється Наталя. – Це що за чоловік такий? На такі речі має заробити сам, нехай шукає підробіток, зайві зміни на роботі бере, що-небудь придумує, я не знаю. Адже це його забагака. Навіть підлітки якось заробляють собі на смартфони і комп’ютери, якщо дуже захочуть.
Подруга мовчала, бо навіть не знає, хто правий в цій ситуації: Наталя, яка звалила всі свої обов’язки на чоловіка і гарно сама заробляє, чи Олег, що все робить вдома за дружину, але заробляє мало?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – gubdaily.
