fbpx
Життєві історії
У мене є своя однокімнатна квартира, яку мені подарувала бабуся, щоб як вона сама казала – я мала свій кут. У мого чоловіка квартира краща: двокімнатна, з більш-менш пристойним ремонтом. Ми думаємо, що було б непогано, якби ми з чоловіком продали мою однокімнатну квартиру і його двокімнатну, в якій ми зараз живемо, і придбали трикімнатну. Але наші батьки не дозволяють нам це зробити, кожен захищає в цій ситуації свої інтереси

Мені 26 років, чоловікові – 28. У шлюбі ми вже майже рік, а познайомилися два роки тому, коли відпочивали в одному місці. Сподобалися один одному відразу, але так як ми жили в різних містах, були змушені роз’їхатися. Спілкування своє ми продовжили в соцмережах і через рік вирішили одружитися.

Мій наречений моїй мамі чомусь не припав до душі, не сподобався, і все. Вона постійно знаходить якісь недоліки в ньому. І не дуже рада, що я вийшла заміж. На її думку, ми занадто поквапилися, адже за такий короткий час і на відстані ми не встигли добре пізнати один одного.

У нас було скромне весілля, після чого я переїхала жити до чоловіка, а свою квартиру почала здавати в оренду. У мене є своя однокімнатна квартира, яку мені подарувала бабуся, щоб як вона сама казала – я мала свій кут.

Квартира була без особливого ремонту, але те, що зробили з нею останні квартиранти, поставило нас з чоловіком перед серйозним вибором. Справа в тому, що люди, які знімали у мене квартиру, постійно влаштовували гучні вечірки, через які сусіди раз у раз дзвонили мені і скаржилися.

А в підсумку якимсь чином розкололи сантехніку і з’їхали, не сплативши ремонт. Ми витратили пристойні гроші на те, щоб після них все відремонтувати, але після цього бажання пускати туди інших мешканців пропало. Так квартира і стоїть пусткою без діла. А нам з сімейного бюджету доводиться оплачувати за неї комунальні платежі.

У мого чоловіка квартира краща: двокімнатна, з більш-менш пристойним ремонтом. Саме тому у нас стало питання з квартирами. Ми думаємо, що було б непогано, якби ми з чоловіком продали мою однокімнатну квартиру і його двокімнатну, в якій ми зараз живемо, і придбали трикімнатну. Дітей у нас поки немає, але в майбутньому ми їх плануємо. І нам буде все одно тісно там, де ми живемо зараз. А так як раз облаштуємо нове житло потихеньку.

Але і його батьки, і моя мама проти такого рішення. Вони кажуть, що трикімнатна квартира буде нам дуже витратною в плані оплати комунальних послуг. Та й другу квартиру ми просто подаруємо своїй дитині, коли вона виросте. А так нібито доведеться трикімнатну назад розмінювати.

А у моєї мами ще й інший мотив. Вона просто впевнена, що ми з чоловіком можемо розлучитися, і тоді нам доведеться займатися ще й розподілом майна. Вона каже, що зараз я є єдиною власницею своєї квартири, а та, що ми купимо, буде нашою спільною з чоловіком власністю. Мама вважає, що в моєму випадку не завадить підстрахуватися.

У нас з чоловіком все добре, і за цей час ми з ним жодного разу не посварилися. Для мене мамині аргументи не грають ролі. Але все ж є ще і батьки чоловіка. І ми не знаємо, як вчинити. Може і правда, послухати старших?

Фото ілюстративне – lun.

You cannot copy content of this page