У мене є сестра Оленка, через яку у мене в житті все пішло шкереберть. Оленка – донька моєї тітки, маминої рідної сестри. Так трапилося, що тітки не стало, коли мені було 10 років. Оленці тоді виповнилося лише 8.
– Ми одна сім’я, тому не можемо залишити дівчинку – сказав батько. – Оленка буде жити з нами, відтепер вона буде твоєю сестрою, і я впевнений, що ви станете кращими подругами.
І я з нетерпінням почала чекати на сестричку. Олену привезли через кілька днів, до цього дня ми з батьками провели в моїй кімнаті велику роботу, зробили перестановку, додали ліжко, купили їй одяг, привели в порядок всі іграшки. Мені сказали, що все в кімнаті відтепер спільне, навіть деякі сукні ми будемо носити по черзі.
Олена обережно переступила поріг нашої квартири, побачивши мене, зміряла пронизливим насупленим поглядом, і відвернулася. Тоді то я й зрозуміла, що ніякої дружби між нами не буде. Вона поводила себе з нами замкнено, але ми намагалися з максимальним розумінням відноситися до цього.
Батьки просили мене не ображатися на неї, мовляв нехай трохи звикне, потім все налагодиться. Нарешті Олена ожила, стала називати батьків мамою і татом, перетворилася на звичайну дитину, та ось тільки з дуже поганим характером.
Коли між нами, як між усіма дітьми, виникали суперечки, мама завжди ставала на її сторону. В очах батьків Олена була недоторканною, зі мною потихеньку переставали рахуватися, а Олена швидко збагнула наскільки вигідним є її становище. Усе найкраще діставалося їй.
Вона відчула себе господинею в нашому домі, здатною управляти батьками. Моїм же словами ніхто не вірив. Так ми і росли, сестра на перших ролях, ласкава і улюблена, я на других – шкідлива і заздрісна. Навіть уроки мені доводилося робити за неї, так як вчилася вона погано. Я сподівалася, що з віком наші відносини зміняться, але не вийшло, занадто багато образ накопичилося на батьків.
Коли я поступала в університет, мені не вистачило кілька балів, щоб поступити на державну форму навчання. Недобравши кілька балів, я попросила батьків оплатити моє навчання на комерційній основі. Але батько не погодився витрачати на мене такі гроші. Довелося мені вчитися заочно, туди я як раз потрапляла на бюджет. Яким же було моє здивування коли батьки оплатили навчання сестрі на тому ж факультеті.
Як же я образилася на них на всіх після цього, батьки своїм благородством зіпсували мені дитинство. Я пішла з дому, зняла кімнатку у самотньої бабусі на зароблені гроші, і вирішила припинити спілкування зі своїми родичами, та й вони самі не шукали зустрічей зі мною.
Від подруг я дізналася, що Олена вийшла заміж, батьки зіграли пишне весілля, мене, природно, ніхто не покликав. Крім того, взяли квартиру для молодих в кредит. У мене більше не залишилося сил ображатися, нехай живе, як хоче.
Я впевнена, що якщо я буду виходити заміж, навряд чи батьки і копійку зайву на мене витратять, добре, якщо вони взагалі коли-небудь згадають, що у них є дочка.
Добре, що хоч у мене є робота і я сама можу себе забезпечити.
Фото ілюстративне.
