fbpx

У мене є дві невістки, обидві живуть у мене на подвір’ї, і обидві ніде не працюють. Я їм з Іспанії щомісяця по 500 євро відправляю, за ці гроші вони і живуть. А тепер я додому приїхала, і нарешті все зрозуміла

У мене є дві невістки, обидві живуть у мене на подвір’ї, і обидві ніде не працюють. Я думала, вони мене люблять, а виявилося, що все не так.

Двох своїх синів я залишила на чоловіка ще 20 років тому, і подалася в світи за примарним щастям. Я була впевнена, що коли у мене гроші будуть, то я зможу жити зовсім по-іншому.

Поїхала я в Іспанію, стала заробляти великі гроші, я на той час про таке і мріяти не могла.

На перших порах я мала навіть півтори тисячі євро, то вже зараз зарплата 1000-1200, як коли.

Чоловіка мого не стало давно, а два мої сини одружилися. Михайлу зараз 40 років, а Володимиру 37.

Вони обоє привели невісток до нас додому, бо жити було їм ніде.

Я не мала нічого проти, бо завжди мріяла про велику родину.

Спочатку я збудувала будинок своєму старшому сину, а потім і молодшому.  В обох є по двоє дітей.

Невістки мої ніде не працювали ніколи, та й сини особливої роботи не мають. Всі вони роками живуть за ті гроші, які я висилаю.

Я їм з Іспанії щомісяця по 500 євро відправляла, собі майже нічого не залишала, а даремно.

А тепер я додому приїхала, і нарешті все зрозуміла. Діти любили мене лише тоді, коли я гроші їм висилала, а без грошей я їм не потрібна.

Прийшла я в хату до старшого сина, а там мені місця нема. Навіть на кухні диванчик для мене не передбачили.

Така ж ситуація і з молодшим сином – мені кутка у них теж не знайшлося.

Ночую я в старій хаті. І це ще не найгірше. Тут навіть ванни немає, і ніхто з дітей мене до себе в хату не кличе, щоб помитися.

В суботу я на городі весь день була, ні одна, ні друга невістка з хати не вийшли, щоб мені допомогти.

А ввечері я собі кукурудзу зварила, сиджу під хатою.

Прийшла старша невістка і каже:

– Коли, мамо, назад в Іспанію?

А молодша підхопила:

– Вам, мамо, треба на квартиру собі назбирати.

Дивлюся я на них і думаю:

– Ага, з вами назбираєш. Ви ж звикли за мої гроші жити!

А їм кажу:

– Добре, діти, поїду і стану збирати. Тільки от вам тепер роботу доведеться шукати, бо більше на мої гроші не розраховуйте!

Невісткам це не сподобалося, вони навіть образилися на мене:

– Не дай, і не лай! – сказала старша невістка.

– Не думала я, що Ви такі, – дорікнула молодша невістка.

Поїхала я назад в Іспанію з важкою душею. Треба мені в 64 роки ще думати, як собі тепер квартиру купити.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page