Я вважала себе щасливою жінкою та мамою. У мене вже двоє дорослих дітей. Син та донька. Обоє вже сімейні люди і живуть окремо від мене. У мене двоє онуків, по одному від кожної дитини. Я їх дуже люблю, але є одне велике «але».
Мої діти мають хорошу роботу, тому постійно працюють не маючи часу на домашні справи. Тому, після народження дітей у них не було можливості сильно з ними няньчитися. Доводиться багато працювати, щоб кар’єра йшла вгору і не стояла на місці. Якщо синові в цьому плані легше, у нього є дружина, яка сидить постійно в дома з дитятком, то доньці довелося вибирати між дитиною і кар’єрою.
У сьогоднішньому світі не можна втрачати жодної можливості на краще життя, інакше нічого в майбутньому не будеш мати. Дочка довго радилася з чоловіком, і було вирішено, найняти дитині хорошу няню. Але пошуки вже аж надто затягнулися, і мені було запропоновано поки посидіти з малюком. Я, думаючи, що це ненадовго, відразу погодилася, адже це моє рідне дитятко, як я можу їм не допомогти, я.
Син же мене пошкодував і відразу вирішив цю проблему. Він з дружиною знайшли хорошу знайому, яка має досвід роботи з маленькими дітками. Вона вже вийшла на пенсію, тому для неї це відмінна підробіток. Таким чином, вони і себе звільнили в денний час, і дитина під дуже хорошим наглядом доброї людини. Син платить їй гарну зарплату, яка стимулює цю жінку виконувати свою роботу на відмінно. Дитина завжди доглянута та нагодована.
А ось дочка з зятем мабуть вирішили заощадити на няні. Адже мама і сама прекрасно справляється без сторонньої допомоги. І це при тому, що їхні доходи ніяк не менше доходів мого сина. Я знаю, що для них не проблема найняти хорошу людину, яка на професійному рівні буде займатися їхньою дитиною, але вони хочуть зекономити.
Я не хочу сказати, що мені не хочеться сидіти з моїми онучатами, але це не означає, що мене можна використовувати, як безкоштовного працівника. Тим більше, що мене попросили тимчасово посидіти з дитиною. Я, після повного трудового дня з маленьким дитям, не в змозі що-небудь зробити у себе вдома. Для мене це дуже важко вже. Та й допомоги від зятя я особливо не спостерігаю.
Знаєте, іноді дивлюся, як поводиться мій син по відношенню до мене, і як поводиться дочка. У мене складається таке враження, що для дочки я просто перетворилася в постійну няньку для дитини. До того ж – безкоштовну. А для сина я залишилася, як і раніше, найулюбленішою матусею. Тільки від нього я можу почути слова турботи і хвилювань за мене. Тільки він приходить до мене у вихідний день з родиною, і приносить частування для чаювання. Ми цілий день проводимо разом, причому я відпочиваю як морально, так і фізично. Діти самі все роблять, а мені віддають онука.
Я багато разів запрошувала дочку з родиною прийти до мене у вихідний день, щоб побути всім разом. Але у відповідь завжди чую одне й те саме: постараємося знайти час. До теперішнього моменту так і не знайшли часу для мене та своєї родини!
Ось і виходить тепер, що я їй потрібна тільки як безкоштовна няня. Від усвідомлення цього мені стає гірко на душі. Мало того, що дитину на мене зіпхнули, так ще і часу на мене знайти не можуть! Подумую поставити їм умову: або оплата моєї праці, або вирішуйте свої проблеми без мене. Але з таким ставленням до себе я теж не згодна.
Ось тільки не можу навіть передбачити, яким буде їх відповідь. Хіба я не права? Я теж людина і хочу пожити ще для себе, адже роки минають швидко.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – web-nomad.
