Нещодавно я була на морі і познайомилася там з однією родиною. Я мимоволі стала свідком того, як молодша сестра намагалася забрати у них квартиру.
Загалом жили ми на морі в сусідніх номерах з цією сім’єю, снідали і вечеряли практично завжди разом, і завжди вони були добрими, усміхненими та привітними. Увечері ми кілька разів поверталися разом з дитячого парку, ну в загальному здружилися, спілкувалися та й дітям нашим було з ким погратися. Одним словом, такі знайомства під час відпочинку бувають часто.
Але одного ранку за сніданком був відсутній батько сімейства, були тільки його дружина і маленький син. На наше запитання що трапилося, чи не прихворів чоловік, вона тільки відмахнулася, мовляв нічого такого додому поїхав на день. До слова ця молода сім’я була жителями сусідньої області і додому їм було їхати всього 5-6 години. Ну поїхав і поїхав, хіба мало проблем може виникнути у людини. Але вигляд у Надії, його дружини, був м’яко кажучи поганий, було видно, що все таки, щось сталося.
Зранку, після моря, ми з чоловіком і сином приходили зазвичай ближче до 11 дня, коли починало сильно припікати сонце, але в той день сонечко було якимось добрим м’яким чи що, і море дуже тепленьке, що спонукало нас трохи затриматися і ми заявилися на годинку пізніше. Саме тоді ми і стали випадковими свідками невеликої телефонної розмови:
– Віддавай їй гроші і нехай ноги її більше не буде в нашому будинку, знати її не хочу більше, – говорила в слухавку Надія, очевидно, своєму чоловікові.
Я зупинилася, щоб трохи заспокоїти свою нову знайому і подала їй склянку води. Тоді вона не втрималася і розповіла таку історію. Виявляється жила ця родина (Надія та її чоловік Ігор) в трикімнатній квартирі, яка належала їм лише наполовину, другою половиною володіла сестра чоловіка, Марина, яка, як з’ясувалося, жила в однокімнатній квартирі з таким же спільним володінням зі своїм братом Ігорем.
Ось таку спадщину їм залишила їхня мати, вирішивши мабуть, що рідні брат і сестра розберуться, кому що і як поділити по-чесному. Матері не стало, а брат і сестра жили кожен в, як їм здавалося, своїй квартирі, поки Марина не зійшлася з якимось Артемом. Обранець відразу не сподобався ні Надії, ні Ігорю, але вони вирішили не втручатися в життя сестри.
Але Артем і почав насідати на Марину продати квартиру з метою створити якийсь бізнес, але коли дізнався що у Марини є ще й половина частки в іншій квартирі, почав наполягати, щоб її брат віддав їй її половину грошей від трикімнатної квартири, за вирахуванням вартості однокімнатної.
Поки Надія і Ігор відпочивали на морі, сестра почала говорити братові, щоб той негайно віддав їй гроші за її частку і якщо він не віддасть «прямо зараз» то обіцяла свою частку терміново продати, тому що їй так треба…
У родини таких грошей таких не було, і довелося вже Ігорю терміново їхати і намагатися вирішувати питання на місці, але сестра і слухати не хотіла рідну людину, а вимагала оформити кредит взяти позику або потім вже викуповувати свою частку у якихось незрозумілих людей які їй прямо зараз могли заплатити за її половину.
Закінчилося все тим, що в борг Ігорю дав грошей його двоюрідний брат, а з сестрою по всій видимості їх дороги на цьому розійшлися. Коли мама так необачно розпорядилася майном, вона навіть і не припускала, до чого це в результаті призведе.
Фото ілюстративне – shutterstock.
