fbpx

У квартиру Ігоря Олена увійшла, як справжня господиня. Його подруга сиділа на дивані і грала в якусь гру на мобільному. Олена почала вигаданий монолог: – Ігоре, як ти міг! Не встигла дружина у відпустку поїхати, а ти привів до нашого дому іншу. Нічого не розуміючи, ошелешена появою законної дружини, дівчина, зібрала речі і поїхала. А через рік Олена і Ігор зіграли весілля, тепер уже справжнє

В той день настрій у Олени був, м’яко кажучи, не дуже. Спливав останній день її відпустки, а дива так і не сталося. На початку цієї відпустки Олена пообіцяла собі і друзям, що обов’язково знайде собі пару. Дівчині вже тридцять років, а вона досі одна. Спливав рік за роком, а в її житті нічого не змінювалося. То ж вирішила дівчина поїхати у відпустку в надії, що в її житті стануться нарешті позитивні зміни. Але день спливав до кінця, відпустка теж закінчилася, і нічого не відбулося. Завтра – знову на роботу.

Вечір був для Оленки дуже нудним. Вона вже обговорила по телефону з подругою все, що тільки могло прийти їй в голову, з’їла кілька шматків шоколадного торта і подивилась нову серію улюбленого серіалу. Чим би ще себе зайняти? У подібних випадках на допомогу приходило прибирання.

Для початку Олена вирішила винести сміття. Перед виходом з дому кинула на себе погляд в дзеркало. Так, виглядала вона м’яко кажучи, дивно. Може, хоч губи підфарбувати? – подумала Олена. Але потім вирішила, що сенсу немає. Ну хто її зараз побачить? Максимум літня сусідка. Мила Стефанія Петрівна настільки засмучена відсутністю у Оленки особистого життя, що навіть радила їй сходити в клуб. І це жінка, якій за вісімдесят!

Викинувши сміття, Олена задивилася на небо. Горизонт горів червоним кольором. Голі гілки ніби дряпали хмари. Красиво і трохи моторошно. Оленці захотілося швидше додому. Вона вже мало не бігла, як раптом незнайомий чоловік окликнув її.

– Вибачте, можете приділити мені хвилинку?

Ошелешена Олена з подивом зупинилася. Та хто він такий, щоб ось так до неї безцеремонно звертався? Але одного погляду на чоловіка вистачило, щоб зрозуміти: щось тут не так. У нього явно сьогодні не найкращий день.

– Я вас слухаю, – дозволила Олена.

– Ви можете стати моєю дружиною, – ані трохи не зніяковівши, випалив незнайомець.

В першу секунду Олені здалося, що їй все це почулося. А потім не залишалося нічого, окрім як розсміятися.

– Я навіть не знаю, як вас звуть.

– Ігор, – представився наречений.

Як виявилося, історія у нього відбулася досить банальна, але дуже неприємна. Його подруга відмовляється виїжджати з його квартири. І все б нічого, якби Ігор точно не знав, що у неї є й інший. Він кілька разів з нею зустрівся, жінка швиденько переїхала з речами до нього. А вони знайомі всього кілька тижнів, до того ж, Ігор зрозумів, що керується вона далеко не романтичними почуттями, а просто його використовує. А він вже й не знає, як її випровадити з своєї квартири.

– Зіграйте роль моєї дружини, – попросив він, – будь ласка. Я вже годину тут чекаю. Ні до кого не наважився підійти, ви перша. Скажемо, що ви були закордоном і тепер повернулися.

Олена глянула на безпорадного чоловіка і несподівано для себе погодилася. У квартиру Ігоря вона увійшла, як справжня господиня. Його подруга сиділа на дивані і грала в якусь гру на мобільному. Втягнувши носом трохи солодкуватий запах її парфумів, Олена почала вигаданий монолог.

– Ігоре, як ти міг! Не встигла дружина у відпустку поїхати, а ти привів до нашого дому іншу.

Нічого не розуміючи, ошелешена появою законної дружини, дівчина, зібрала речі і поїхала. А через рік Олена і Ігор зіграли весілля. Справжнє. Ось так, випадково, Олена знайшла своє щастя.

Фото ілюстративне – ficbook.

You cannot copy content of this page