fbpx
Breaking News
Теща не сумнiвалася – зять завів кoхaнкy! Женю і справді наче підмінили. Він став дуже ввічливий і теpплячий з тещею, погоджувався з усіма її заyваженнями і днями десь пропaдав. Якoсь вранці він розбудив дружину з тeщею і повідомив новину, від якої тeща мaло не втpатила дар мoви
Наречені стояли на рушничку, чекали на батьків. Та вони до РАЦСу так і нe пpийшли. — Ми нe мoжемо вас благословити, сину, бо ти пішов прoти нашої волі. Молодих в хату не пyстили – в чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал
Гpім грянув над Галиною кілька тижнів тому – чоловік оголосив про рoзлучення. Привів молоду кoханку, якій і тридцяти немає! А Галині сорок вісім, і їй – з валізою на вихід. Та жінка не має куди йти і за що жити
– Дружина, яка не може прийняти мого сина, мені не пoтрібна, – заявив чоловік. Світлана зібрала речі і забравши доньку, з’їхала в свою стару квартиру
Коли я поверталася з близнюками з садочка, випадково зіткнyлася з колишнім чоловіком. У нього просто щeлепа відпaла, наговорив мені купу компліментів, розплaкався, дивлячись на малюків. А потім прийшов миритися! Уявляєте? Через три роки пeкла, яке мені довелося пройти одній з двома дітьми
Життєві історії
У храмове свято виходять з церкви жінка з онукою, а біля брами, стоять десятки жебраків і милостиню випрошують. Вчuнок бабусі дівчинка нe зaбуде нiколи

Що ти дав, то те – твоє…

У храмове свято виходять з церкви жінка з онукою, а біля брами, вздовж доріжки, стоять десятки жебраків і милостиню випрошують. Підійшла жінка до них, тому дала гривню, іншому, і так всіх обійшла, і нікому не пожаліла грошей.

Онука здивовано поглядає на бабусю, бо йдуть сотні людей і ніхто на жебраків навіть не гляне. А дехто із заможних містян ще й огризається, хоч грошей, в того чи іншого, не порахувати скільки є.

– Хай Бог подасть! – скаже розгнівано. – Краще би роботою якоюсь зайнялися, ніж стояти тут і вициганювати в добрих людей грошей!

Читайте також: “ПЛІТКАМИ ЗАЙМАЄТЕСЯ? ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СВЕКРУХА – НЕ РІДНА МАМА. І МАТІР’Ю Я НЕ НАЗВУ ВАС НІКОЛИ. НЕ ПОЛЮБЛЮ, ЯК СВОЮ, ХОЧ ЯКБИ ВИ НЕ СТАРАЛИСЯ!” – ВЕРЕЩАЛА НЕВІСТКА. ОЛЕНА СТОЯЛА І ПЛАКАЛА

– Чому вони так поступають, бабусю? – питає онука. – Ми ж не багаті, а ти ні одного не обминула жебрака. Кожному подала милостиню.

– Бачиш, онучко, – каже старенька, – у тих людей є все, що забагне душа та вони загордилися дуже, бо заможне життя засліпило їм очі і вони не бачать поряд себе тих сіромах, що живуть у нужді і змушені випрошувати милостиню. Не по Божому вони чинять. А я дала кожному нужденному по гривні і на душі стало легше. Гривня – не такі великі гроші, та коли б кожен так вчинив, то зробив би добру справу. Бо що ти дав ближньому у скрутний для нього час, то те – твоє. Це твоя заслуга перед Богом…

Ігор ТОПОРОВСЬКИЙ, м. Хоростків

За матеріалами видання Наш ДЕНЬ

Related Post