Шістнадцять років тому моя рідна сестра поїхала на заробітки в Італію. На той час ми жили в селі, обидві вже були одружені, у мене був син, а в Ірини, сестри моєї, дочка.
Наша мама особливої спадщини не мала, лише свій старий будиночок і невеликий шматок землі. Коли ми виходили заміж, мама нас поділила таким чином: мені будинок, а сестрі – землю. Ірина сама так захотіла, бо пішла в невістки і жити їй було де.
Я ж привела чоловіка до нас додому, мама тоді дуже зраділа, хазяїн буде нарешті. Ми тоді і корову тримали, і порося, город обробляли, дрова на зиму заготовляли, то ж чоловіча допомога нам дуже була потрібна.
У сестри все було добре, хоч і жила вона разом із свекрухою. Дім у них великий, всі помістилися. Зустрічалися ми не часто, Ірина якщо і приходила до мами на свята, то не більше, ніж на годину.
Чоловік її не ходив до нас ніколи, і до себе не кликав, очевидно, що зять не хотів з нами родичатися. Прожили вони разом років десять, а потім Ірина вирішила їхати на заробітки.
Всі зароблені гроші вона висилала чоловікові, а він будував будинок для доньки на тому клаптику землі, який мама віддала сестрі. Треба сказати, що дім вийшов доволі непоганий, племінниця нещодавно заміж вийшла і з чоловіком відразу туди і в’їхали.
Додому Ірина приїжджала раз в рік – на Різдво. За цей час багато змінилося: не стало спочатку її свекрухи, а потім нашої мами. Сестра не приїхала, щоб провести маму в останню путь, сказала, що її з роботи не відпускають. Особисто мені було прикро, але що поробиш, таке життя.
Був ще один випадок, ми хотіли синові квартиру купити, нам не вистачало на перший внесок дві тисячі євро, ми звернулися до Ірини, але вона нам відмовила. Більше ніколи я до неї не зверталася.
А яка тепер склалася ситуація. У чоловіка моєї сестри є інша жінка, яку він привів в дім, в який вкладає гроші моя сестра. Впевнена, що племінниця теж все знає, але чомусь мовчить.
Я спочатку хотіла зателефонувати сестрі в Італію і все розповісти, але потім передумала. Якщо рідна донька мовчить, то навіщо мені влізати.
Чи я не права, і треба сестру попередити? Але ж вона і не повірить… То як правильно поступити, я просто не уявляю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.