Я ніколи не вміла жити правильно, тому що завжди жила для інших. І навіть, коли я привезла з собою кілька десятків тисяч євро, вона особисто на себе не витратила нічого.
Заміж я вийшла в 18 років, а вже в 19 стала мамою свого старшого сина. Через 6 років народився і молодший син. Я була вся в турботах про дітей, тому про себе було думати ніколи.
Жили ми у чоловіка вдома, разом з його батьками. І хоч з свекрами мені дуже пощастило, але я завжди почувала себе як не вдома.
У мене була мрія – купити квартиру і жити окремо, але чоловік в цьому мене не підтримував. Він був єдиним сином у своїх батьків, і не розумів, навіщо нам квартира, якщо у нас є житло.
Чоловік все мене питав – чого мені не вистачає, адже дах над головою є, свекруха мене не пилить, як це інколи буває, а я не могла йому донести думку, що просто хочу побути господинею у своєму домі – вставати коли хотіти, ходити в одязі або без нього, варити чи полежати.
Таких вільностей у домі свекрів дозволити собі я не могла. Ми жили у власному будинку, тримали господарку, тому зранку перед роботою я мала ще поратися по господарству.
Потім прибігала додому – і знову якась робота аж до вечора. Мене зрозуміє той, хто живе в селі.
Я ніколи не купувала собі ні косметику, ні обновок, всі гроші ми або витрачали на дітей і чоловіка, або відкладали, якщо вдавалося.
Коли діти виросли, у мене з’явилася ідея їхати за кордон, але я довго не наважувалася розповісти про свої наміри чоловікові, бо знала, що він не захоче мене відпускати.
Але одного разу я таки впіймала вдалий момент і поговорила з чоловіком, кажу – діти дорослі, якщо не нам, то їм треба.
У чоловіка тоді якраз були тимчасові фінансові труднощі, і він погодився, щоб я на рік-два поїхала на заробітки.
Я швидко зібралася, і поки він не передумав, поїхала в Італію, там на мене вже чекала одна моя знайома, яка допомагала мені перший час і з житлом, і з пошуком роботи.
Стала я доглядати літнього італійця, моя місячна зарплата становила 1000 євро. На себе я майже нічого не витрачала, все складала на купку.
В Італії я була 5 років, і за цей час заробила більше 50 тисяч євро.
І як ви думаєте, скільки грошей я витратила на себе? Правильно – ніскільки, жодного євро!
Квартиру, щоб жити окремо, я теж не змогла придбати, бо чоловік купив за мої гроші дві однокімнатні квартири для наших двох синів.
В підсумку, я знову живу разом із свекрухою, підкоряючись правилам їхньої сім’ї. Все це мені так набридло, що я не можу це словами передати.
Чому я така безхарактерна? Чому знову зробила так, як захотів чоловік? Адже ці гроші заробила я сама і я мала право розпоряджатися ними так, як хотіла я.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.