Родичі мого чоловіка несправедливо з нами вчинили, і тепер я просто не знаю, що робити.
Мова йде про будинок бабусі чоловіка, в якому ми стали жити відразу після весілля.
Крім нас там жив ще один внук бабусі, Сергій, він був двоюрідним братом мого чоловіка.
Тітка давно поїхала з України, і залишила сина на свою маму, от бабуся і відчуває відповідальність за внука.
Будинок у неї великий, з двома входами, так що одна половина належала нам, а інша – Сергію.
У бабусі ми прожили два роки, а потім на деякий час ми були змушені переїхати до моєї мами, в інше місто, їй був потрібний догляд.
Повернулися ми через вісім місяців і на нас чекав сюрприз: двоюрідний брат чоловіка умовив бабусю продати свою частку в будинку і купити йому квартиру.
Чужі люди, що купили половину бабусиного будинку, купили його для того, щоб здавати в оренду.
Квартиранти змінюються щомісяця і з’їжджають, інколи прихопивши ще й наше майно.
Двоюрідний брат чоловіка, Сергій, куплену квартиру в передмісті оформив на свою дружину.
Вона обіцяла прописати бабусю в цій квартирі, але поки не поспішає цього робити. Бабуся жила з ними, але без будь-яких прав на власність.
З квартирантами ми довго не витримали, і теж вирішили продавати свою половину, і купувати собі квартиру, як це зробив Сергій.
Ми хотіли двокімнатну квартиру в новобудові, грошей з продажу нам не вистачило, тому ми ще й взяли кредит.
Чоловік став брати підробітки, а я запропонувала свої послуги няні мешканкам навколишніх будинків.
Сергій як почув, що ми взяли дві кімнати, відразу привіз бабусю до нас, пояснив, що у них замало місця, і що його дружина не може вжитися з бабусею.
Ми не могли не прийняти стареньку у нас, але справа в тому, що навіть при таких розкладах, вона віддає пенсію Сергію, бо шкодує його.
Але це ще не все. Нещодавно в місто повернулася тітка мого чоловіка, мама Сергія.
Життя за кордоном щось їй не пішло, і вона повернулася, при чому, без гроша в кишені.
Вона була впевнена, що поселиться в будинку своєї мами. А коли вона зрозуміла, що ми його продали, почала говорити, що тепер ми маємо її впустити до себе.
Сергій, її син, відмовився від неї і тепер вона має надію, що ми її не кинемо.
– Ти продав будинок, в якому була і моя частка, ти мені винен, – каже тітка моєму чоловікові.
У мене більше немає сил, з такою кількістю сторонніх людей в квартирі, мені ніде сидіти з чужими дітьми, і мені довелося відмовитися від підробітків. А це дуже сильно відобразилося на нашому бюджеті.
Я не знаю, як пояснити чоловікові, щоб він розібрався з своїми родичами.
Ми в боргах, зате чоловік у мене – благодійник, всім завжди допоможе.
Йти мені нікуди, нахлібників чоловік виганяти не хоче – родичі ж.
Я просто не бачу виходу.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
