fbpx

Тиждень я була у відрядженні, а потім повернулася на день швидше, бо мала повідомити чоловікові важливу новину. Про свій приїзд я не попереджала, бо хотіла зробити сюрприз, але щойно зайшовши у квартиру, я зрозуміла, що мій чоловік не один

Після цієї історії, яка трапилася зі мною, я зрозуміла, що не варто приїжджати додому без попередження, бо можна побачити таке, чого бачити саме тобі не треба було зовсім.

Так сталося і зі мною.

Я поїхала на тиждень у відрядження по роботі. Чоловік залишився вдома один. Це не перший раз, коли я їхала і залишала його, тому особливо не хвилювалася, адже ми щодня зідзвонювалися.

Але цього разу в поїздці мені стало зле. Я пішла в аптеку, купила тест, і зрозуміла, що у нас з чоловіком буде поповнення.

Радості моїй не було меж. Про дитину ми мріяли давно, але у нас нічого не виходило, в мене навіть руки опустилися, адже на той час ми з чоловіком прожили 10 років.

А тут – справжнє диво! Звичайно, що таку новину повідомляти чоловікові я не могла, тому взяла квиток на потяг на день раніше, відпросилася з роботи, і поїхала.

Та вдома на мене чекав неприємний сюрприз. Коли я зайшла в квартиру, відчинивши двері своїм ключем, я побачила, що в коридорі стоять жіночі туфлі і жіноча сумочка.

Чоловік тут же вибіг із кімнати, і перелякано став мені щось пояснювати.

Я його перебила, і сказала:

– А чому ти не попередив, що у нас гості? Якщо так, то я йду за тортиком, будем пити чай.

Я вийшла з квартири і пішла в магазин, а коли повернулася, моєї гості уже не було.

Чоловік ще хотів виправдовуватися, але я йому сказала, що маю для нього новину. Коли він почув, що у нас буде дитина, то впав переді мною на коліна і розплакався. Просив вибачення, обіцяв, що такого більше не повториться, запевнив, що він любить лише мене одну.

Багато мене засудять, мовляв, я слабохарактерна. Та я вважаю, що вчинила дуже мудро, коли зберегла собі сім’ю, а нашій дитині – батька.

Скоро малюк народиться на світ, мій чоловік просто щасливий, майже не відходить від мене.

Я дуже сподіваюся, що вся ця історія в минулому, і таке більше ніколи не повториться, адже дуже важко жити без довіри один до одного.

Хотілося би почути думку читачів – а що б вони зробили на моєму місці?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page