fbpx
Життєві історії
Тиждень тому я прийшла до батьків у гості як раз в той момент, коли сестра просила у батька грошей, бо хоче новий телефон. Так як це відбувається постійно, то батько сказав, що більше не дасть їй не копійки. І він сказав, що їй вже давно пора забезпечувати себе самій, а для цього треба влаштуватися на роботу. Через кілька днів сестра вже прийшла до мене і почала просити у мене грошей

Мені 3о років, у мене є сім’я, робота, я давно живу окремо від батьків і звикла сама себе забезпечувати. Про те, щоб брати гроші у батьків, і мови не може бути. Я спокійно сприйняла навіть той факт, що вони вирішили свою квартиру залишити моїй молодшій сестрі Христині, позбавивши таким чином мене спадку.

Христина, моя сестра, яка молодша за мене всього на три роки, поводиться зовсім інакше. Вона ніде не працює, живе разом з батьками і вважає, що вони досі мають її забезпечувати. Вона, тим часом, шукає себе, розвивається, як вона сама каже – ходить на різні курси, тренінги, тільки ось толку від них ніякого.

Тиждень тому я прийшла до батьків у гості як раз в той момент, коли Христина просила у батька грошей, бо хоче новий телефон. Так як це відбувається постійно, то батько розсердився і сказав, що більше не дасть їй не копійки. І він сказав, що їй вже давно пора забезпечувати себе самій, а для цього треба влаштуватися на роботу.

Через кілька днів сестра вже прийшла до мене і почала просити у мене грошей.

– Я не знаю що мені робити! Батько сказав, що мені треба на роботу влаштовуватися, і він тепер навіть за мій розвиток платити не буде! Допоможи, сестричко, адже гроші у тебе є! Мама мені пообіцяла дати вісімнадцять тисяч. Якщо ти мені стільки ж даси, то я викручуся. Батько сказав, що якщо я зароблю половину суму, то він дасть мені другу половину грошей, щоб купити собі телефон.

Я, звичайно, відмовила Христині, адже 18 тисяч в наш час немалі гроші. Так, вони у мене є, але я важко їх заробляю, тому не розумію, чому я повинна їх віддавати сестрі, адже вона мені їх ніколи не поверне, так як ще жодного дня ніде не працювала.

– Ти ж знаєш, що я плачу внески по кредиту за квартиру, – пояснила я Христині. – Так, що доведеться тобі роботу шукати, щоб себе забезпечувати і навчання оплачувати.

Сестра мене не зрозуміла, назвала жадібною, і пішла, грюкнувши дверима.

Коли вона пішла, то я подумала: «А чому ми всі маємо її забезпечувати? Що заважає їй ходити на роботу і самій на себе заробляти? Сама в своєму житті ні гривні ще не заробила, а так до грошей відноситься! Правильно з нею батько поступив! Їй вже давно пора дорослішати».

Може, моя сестра приклад з нашої мами бере, яка все життя на шиї у батька просиділа і ніде жодного дня не працювала? Не розумію я таких жінок, хоч це і мої найрідніші люди.

Фото ілюстративне – freepik.

You cannot copy content of this page