fbpx

Тиждень тому чоловік сказав, що в нас немає грошей, жити зараз непросто і вирішив, що ми маємо продати свою квартиру. Я відразу сказала, що продавати квартиру не буду, бо купила її ще до шлюбу за свої власні гроші. Дмитрові це не сподобалося, бо він розраховував, що відасть свій борг за мій рахунок

– І тут мій чоловік, несподівано, мені вчора якось заявляє: мовляв, виходу іншого немає зараз у нас, доведеться, мабуть, продавати однокімнатну квартиру, щоб розплатитися з боргами, які накопилися у нас за чималий час – якось відверто мені сказала моя кума Оксана. – Я так здивувалася від того, що він сказав мені. А нічого, що це однокімнатна квартира – моя особиста, яку я ще до заміжжя купила за свої власні кошти, які складала так багато років. Я її продавати не збираюся зовсім! Тим більше, за його борги. З якого дива я маю це робити?

У шлюбі моя кума Оксана зі своїм чоловіком вже 13 років. У них з чоловіком двоє дітей, дівчинка та хлопчик. Діти вже трохи підросли, вже не зовсім маленькі, молодший син у другому класі, дочка в шостому, але Оксана не працює практично з дня весілля – сидить весь цей час вдома, займається вихованням дітей і організацією побуту, вона старається в усьому, намагається тримати лад та добробут в домі.

Правда, невелику якусь копійку в сімейний бюджет вона вносить: здає свою однокімнатну квартиру в оренду. Нерухомість приносить не дуже великі гроші, звичайно, але за доходом Оксана особливо не женеться. Це ніколи не було її проблемою. Але знає, в разі чого, а копійка у них в домі завжди за оренду виручить.

– У нас в родині завжди гроші заробляв лише мій чоловік, – відверто стала пояснювати мені Оксана.

Звичайно я знала, як вони живуть, але ніколи в неї нічого не розпитувала, бо вона якраз з тих дітей, які не дуже люблять розповідати про своє особисте життя, тому я в їх сім’ю і не лізу.

У чоловіка Оксани свій бізнес, і до недавнього часу справи йшли досить таки непогано, у них були чималі гроші.

Великі гроші особливо чоловік там не заробляв, але на життя вистачало, жили не гірше за інших вони. Розширили своє житло, купили трикімнатну квартиру, але перед цим продали двокімнатну квартиру, яку чоловік купив ще до шлюбу, в якій починали сімейне життя.

На море їздили, звозили дітей і в Європу, і в Азію, показали світ. Одягалися, взувалися, радували подарунками батьків – в загальному, особливо не економили.

Але останні півтора-два роки бізнес, на жаль, став занепадати якось поступово, але стабільно. Спочатку поступово і начебто непомітно, але останні пів року вже навіть далекої від справ чоловіка Оксані ясно видно, що скоро він залишиться без своєї власної справи.

Оксана ще на початку осені вмовляла чоловіка закрити все і не витрачатися на справу, яка вже вичерпала себе і лише збитки їм приноситиме одні, але чоловік не погоджувався з нею і хотів все таки налагодити свої справи.

– Закрити свій власний бізнес, який багато років нас добре годував і забезпечував, і чим тоді займатися? Йти працювати «на дядька чужого»? Ну ні! – заявив чоловік відразу Оксані. Сказав, що спробує налагодити все.

Робота «на дядька» завжди представлялася йому гірше, що може бути.

До Нового року чоловік ще трохи протримався, тримав свою справу з останніх сил, у вересні провів акцію великої щедрості, привернув клієнтів надзвичайно дешевими, в порівнянні з конкурентами, послугами.

Люди до нього пішли, заплатили гроші, за допомогою яких навіть вдалося оплатити навіть якісь там борги. На якийсь час здалося, що справи йдуть на краще, але ж ні. Час минув, і треба знову платити зарплати, оренду, а найголовніше, виконувати зобов’язання перед клієнтами. Або повертати гроші. А грошей більше немає.

Продавати в бізнесі нічого, приміщення взято в оренду, обстановка проблеми не вирішить.

– Схоже, це кінець моїй власній справі, яка нас годувала, за рахунок якої ми жили, – засмучено заявив чоловік Оксані. – Власники приміщення виселяють нас за борги, клієнти вже щодня приходять незадоволені, просять розрахуватися з ними, або повернути гроші. Мабуть, настав час продавати однокімнатну квартиру, щоб розрахуватися з боргами.

Найдивовижніше, чоловік Оксани Дмитро навіть думки не припускає, що однокімнатна квартира належить дружині, а вона може і відмовитися від продажу.

– Я не хочу нічого продавати! – сердиться сама Оксана на Дмитра. – Я йому говорила, що так буде, попереджала. Я знала все це ще влітку. Треба було закривати все тоді і йти нормально працювати. Так, в офіс, на дядька, ну і що? Вся країна так працює! І якось же живуть люди. Але він і слухати про це не хотів.

Чоловік Оксани дуже розчарований і засмучений, бо зараз потрапив в непросту ситуацію, а що робити, він не знає, грошей ні копійки зараз немає. А дружина, виходить, підтримувати його і допомагати йому не збирається зовсім.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – glavcom.

You cannot copy content of this page