Найкраща дружина.
Світлана жила тихим і скромним життям, ніколи нікому не перечила. Та й життя їй цього особливо не дозволяло. Мати скинула її на бабусю і поїхала на заробітки, шукати кращої долі. Та дуже скоро бабусі не стало. Дівчинку на виховання взяла собі тітка, сестра матері. За матеріалами
Взяла не з жалю, як можна було подумати, а з метою отримання вигоди у вигляді допомоги. Дівчинка росла і в усьому слухалася. А що їй ще залишалося робити. Поступово з гидкого каченяти вона перетворилася в прекрасного лебедя.
Дівчинка виросла красунею. Але культивувати любов до себе тітка їй не дозволяла, кожного разу називаючи її непоказною і коротконогою.
І ось одного разу вона оголосила Світлані, що та виходить заміж. Мовляв у сусідки-дачниці син приїжджає з закордонного відрядження, збирається осісти. Велів матері підібрати наречену по її смаку, так як натерпівся від легковажних і ласих тільки на гроші дівчат.
Сусідці Світлана давно подобалася – поступлива, працелюбна. А тітка була рада сплавити вже непотрібну племінницю. Дівчина спробувала заперечити, мляво правда, по іншому не вміла. На що отримала відповідь – вижену на вулицю.
Нареченого до весілля дівчина не бачила, заяву в РАЦС його мати подавала по блату.
Бородатого чоловіка Свєтлана з острахом розгледіла тільки в день весілля. З нею він майже не розмовляв, сказав відповідні слова в РАЦСі і посадив її в машину.
Висадив на іншому кінці міста, взяв за руку і привів в трикімнатну квартиру. Найбільше Світлана боялася ночі, але Ігор (так звали чоловіка), навіть не доторкнувся до неї, і ліг в іншій кімнаті на дивані.
Вранці, коли молода жінка прокинулася, його вже не було. Вона за звичкою приготувала обід, почала прибирати в квартирі. Через годину прийшов Ігор.
Він посадив її на кухні за стіл і сказав: “Я даю собі тиждень на те, щоб тебе завоювати. Якщо цього не станеться – дам тобі розлучення і допомогу на перший час “.
З цього моменту він оточив її увагою – розповідав цікаві історії, смішив, цікавився її захопленнями, гуляв з нею за руку, показував те місто, яке вона ніколи не бачила.
Тиждень пройшов непомітно. І у них знову відбулася розмова. Ігор сказав дівчині: “Завтра ми йдемо подавати на розлучення. Я не буду тебе більше тебе неволити. За цей час я пізнав тебе, як дуже хорошу дівчину. Мені було з тобою добре. Саме тому я відпускаю тебе. Хочу щоб тобі пощастило і ти зустріла свою любов”.
На що дівчина відповіла: “Ти став мені другом – це велика справа. Хіба повага – не головне в сім’ї? А ще, ти мені дуже подобаєшся. Ти дав мені те, чого я ніколи не мала – любов і турботу. Я стану для тебе найкращою дружиною.”
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
