В шлюбі з Дмитром ми живемо майже 7 років разом.
Є у нас спільна дитина, нашій донечці нещодавно виповнилося 4 роки.
Останній рік мені непросто жити з чоловіком, він дуже змінився, але не в кращу сторону, на жаль і мені це зовсім не подобається.
Загалом, все почалося з того, що я стала помічати, що мій Дмитро перестав мені говорити добрі та щирі слова.
Для мене це було дивно, адже він раніше постійно намагався зробити мені комплімент, багато розмовляв зі мною, постійно все розповідав, ділився думками та мріями, адже Дмитро щиро кохав мене.
А останні місяці його відношення до мене зовсім змінилося, і, на жаль, не в кращу сторону.
Дмитро зовсім мало зі мною став розмовляти, каже, що багато справ на роботі і він втомлюється дуже.
Тому йому зовсім не до мене, він наговориться і на роботі за весь день, а ввечері хоче вдома відпочити.
Останнім часом у мене таке відчуття, що у нас залишився тільки загальний стіл вдома, за яким ми знову ж мовчки їмо, а потім розходимся кожен у своїх справах.
Останнім часом, через складні фінансові труднощі, які розпочалися в нашій сім’ї, я працюю аж на двох роботах, добу через добу.
Зрозуміло, що саме тому я дуже втомлююся.
У мене інколи зовсім немає сил ще щось вдома робити.
Намагаюся приділити всім і всьому увагу, але часу та сил у мене зараз зовсім небагато.
В черговий мій непростий “вихідний” замість підтримки з боку свого чоловіка, розуміння та гарних слів, Дмитро виказував мені своє незадоволення.
Він сказав, що через свою роботу, я мало приділяю часу своїй сім’ і нічому не можу дати раду, і він відчуває себе самотнім і нікому непотрібним.
Вислухавши свого чоловіка, я сказала Дмитрові, що він теж винен у цьому, адже не заробляє достатньо коштів для нашої сім’ї, щоб забезпечити мене й дитину.
Мені, звісно, багато не потрібно, я до розкоші не звикла.
Але, якби грошей вистачало на всі необхідні речі, я не працювала б так багато і присвятила весь свій вільний час своїй сім’ї.
Тоді й нас виникла суперечка і Дмитро перестав спілкуватися зі мною.
Тепер він тиждень не говорить до мене зовсім.
Я вже не знаю, чи варто взагалі зберігати такий шлюб, в якому ні я, ні він зараз нещасливі, адже бачу, що чоловік перестав цінувати мої старання і взагалі віддалився давно.
Чи це в багатьох сім’ях бувають такі періоди непорозуміння, які краще перечекати?
Можна, звичайно, сказати, що, можливо, я сама винна в цьому, що в нас в сім’ї зараз відбувається.
Адже могла б і промовчати і все у нас було б спокійно, адже питання грошей для нього виявилося непростим.
Не знаю тепер, як мені бути в цьому випадку.
Дмитро не розмовляє зі мною, можливо, вважає, що він правий.
А я в свою чергу вважаю, що він міг би відреагувати спокійніше, пошкодувати мене і ніколи мені взагалі не говорити про якусь роботу, адже я жодного разу йому не дорікнула за всі ці роки, що нам не вистачає грошей.
Я хочу зберегти шлюб, адже кохаю щиро чоловіка.
Але бути служницею у власному домі теж не хочу, це не зробить мене щасливою.
Чи варто зберігати такий шлюб? Як порозумітися мені з Дмитром?
Фото ілюстративне.
