Я завжди вважала, що гроші не можуть зруйнувати справжнє кохання. Принаймні, доки не дізналася історію Ірини та Григорія – наших сусідів і друзів.
Ми з чоловіком часто бували в них у гостях, відзначали свята, підтримували одне одного у важкі часи. Ірина була життєрадісною жінкою, любила гарно вдягатися, ходити в кафе, подорожувати. Григорій же був спокійним і працьовитим чоловіком, проте йому дуже не щастило з роботою. Він часто втрачав посади, потрапляв під скорочення, а інколи просто не міг знайти гідне місце.
Незважаючи на це, ми всі добре ладнали, і я щиро вірила, що Ірина любить Григорія незалежно від його фінансового стану.
Але одного вечора я побачила, як гроші можуть змінити навіть найближчих людей.
Того дня ми з чоловіком прийшли до Ірини в гості. Григорія ще не було вдома – він затримувався на роботі. Ми пили чай із тортом, розмовляли про буденні справи, аж раптом двері відчинилися, і зайшов Григорій.
Він був трохи напідпитку, знервований і пригнічений. Ми відразу відчули, що щось сталося.
– У мене знову проблеми, – зітхнув він, опускаючись на стілець. – Мене оштрафували на велику суму… Це означає, що наступного місяця у нас буде суттєва діра в бюджеті.
Я помітила, як Ірина зблідла. Вона мовчала кілька хвилин, а потім її обличчя різко змінилося – роздратування, сльози, гнів.
– Знову? – її голос тремтів. – Ти ж навіть собі шкарпетки купити не можеш, не кажучи вже про якісь подарунки мені! Я більше не хочу і не можу так жити!
Ми з чоловіком зрозуміли, що зайві в цій розмові. Тихо попрощалися й пішли, а коли виходили з під’їзду, ще чули, як за дверима лунає гучна суперечка із звинуваченнями.
Наступного дня Ірина переїхала до своєї матері. Ще через тиждень подала на розлучення.
Процес розподілу майна пройшов швидко – дітей у них не було, тож квартиру вони розміняли на дві однокімнатні. Ірина отримала свою частку і більше не виходила на зв’язок із Григорієм.
Я не могла зрозуміти: невже вона кохала його лише заради грошей? Невже спільні роки, плани, моменти щастя нічого для неї не значили?
Григорій дуже тяжко переживав розлучення. Він майже ні з ким не спілкувався, поринув у роботу. Але, мабуть, ця біль стала для нього стимулом, бо через три місяці його підвищили. А ще через пів року він став начальником відділу.
Зміни були вражаючими. Григорій став впевненішим у собі, почав стежити за зовнішністю, купив новий гардероб, взяв у кредит машину. Коли я випадково зустріла його на вулиці, то не одразу впізнала. Переді мною стояв успішний, доглянутий чоловік, якого більше не переслідували невдачі.
А потім сталося те, що мене зовсім не здивувало: Ірина захотіла повернутися.
Як тільки вона дізналася, що у Григорія тепер все чудово, то відразу ж зателефонувала йому. Запропонувала зустрітися в кафе, поговорити, згадати минуле.
– Вона хоче його повернути, – зітхнув мій чоловік, коли я розповіла йому про це.
– І як ти думаєш, він погодиться?
– Не знаю. Все залежить від того, чи залишилися в нього почуття.
Зустріч відбулася. Вони сиділи в кафе, говорили.
Ірина почала з того, що їй дуже важко живеться. Казала, що не може знайти нормальну роботу, що грошей постійно не вистачає. А потім заговорила про почуття:
– Я зрозуміла, що кохаю тебе… Дуже шкодую, що ми розлучилися. Я хочу все повернути.
Григорій уважно подивився на неї. Він мовчав хвилину, потім ще одну. Дивився в її очі, ніби намагався щось у них знайти.
І знайшов.
– Ти не мене кохаєш, – нарешті сказав він. – Ти любиш мій нинішній статус, мої гроші, моє нове життя. Але ж тоді, коли мені було найважче, ти мене залишила.
Ірина стиснула губи.
– Я не знала, що ти змінишся…
– Ти не хотіла чекати. Ти не вірила в мене. Я не можу бути з людиною, яка мене зрадила, коли я був на дні.
Він спокійно взяв рахунок, оплатив його й піднявся з-за столу.
– Прощавай, Ірино. Бажаю тобі знайти того, хто зможе купувати тобі не лише шкарпетки, а й дорогі подарунки.
І пішов.
Коли він розповів нам цю історію, я зрозуміла, що все стало на свої місця.
Гроші справді не повинні бути головним у стосунках.
Але вони можуть стати випробуванням – лакмусовим папірцем, що показує, хто поряд із тобою: справжня людина чи просто тимчасовий супутник.
Григорій пережив зраду, пройшов через труднощі й довів собі, що може досягти успіху. Але найголовніше – він зрозумів, хто його любить по-справжньому, а хто просто чекає на зручний момент.
Тому я вважаю, що він вчинив правильно. Той, хто дійсно кохає, не залишить тебе, коли тобі важко. Він буде поруч – і в горі, і в радості. Хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
