– Ти не розумієш, Тамаро, яка це відповідальність. У тебе ж двоє своїх дітей, навіщо тобі ще чужі діти? – чоловік не міг стримати емоцій, коли Тамара йому повідомила, що відтепер племінники будуть жити з ними.
– Вони не чужі. Це діти мого рідного брата, і вони не можуть залишатися самі, – якомога спокійніше намагалася пояснити Тамара.
Вона і сама розуміла, що прогодувати четверо дітей їм з чоловіком буде непросто, але по-іншому вчинити не могла.
– Ага, поки невістка по Італіях роз’їжджати буде і буде гроші заробляти, ми маємо її дітей годувати? Добре це вони придумали, – бурчав Микола. – Так от, що я тобі скажу, приведеш племінників до нас – я з тобою розлучуся.
Неприємно все це було, але Тамара чомусь була впевнена, що Микола від неї не піде – побурчить і перестане, а дітей напризволяще вона залишити не може.
– Миколо, зайвий кусень хліба у нас завжди знайдеться. Ну чого ти? От побачиш, все добре буде, уживемося якось, не пропадемо, – сказала Тамара і в той же день поїхала по племінників.
У Тамари з Миколою було двоє своїх дітей: дочці Марині було 8 років, а сину Роману 12. Племінники були трохи старші: Юлі було 12 років, а Тарасу 14.
Брат Тамари, Іван, одружився 15 років тому, і залишився жити в селі біля матері. Дружина його, Лариса, була панянка з міста, тому перспектива жити в селі її аж ніяк не влаштовувала.
Вони з Іваном з самого початку жили погано, лаялися постійно, Іван у чарку став заглядати.
Сама Тамара вийшла заміж і пішла з чоловіком жити в райцентр, спочатку у них була невелика квартира, а потім їм вдалося придбати будиночок на околиці їхнього містечка.
З братом і невісткою у Тамари завжди були погані стосунки, вона їх не розуміла, а от племінників своїх вона завжди любила і приїжджала до них з гостинцями.
Коли Лариса заявила, що хоче їхати за кордон на заробітки, Іван тут же зібрав свої речі і пішов жити до іншої жінки, яка завжди була готова розділити з ним чарчину.
Лариса таки стримала своє слово, і поїхала, а діти залишилися з бабусею.
Тамара розуміла, що її літня мама не зможе належним чином приглянути за дітьми, тому і вирішила забирати племінників до себе.
– Бог допоможе, якось справимося, заспокоювала вона і маму, яка дуже хвилювалася як воно тепер буде, і чоловіка, який переживав, що не зможе прогодувати таку велику сім’ю, та й себе саму теж заспокоювала, бо ж навіть вона не могла передбачити, як воно буде, а просто робила так, як серце підказувало.
Проте, її хвилювання виявилися марними, вона виховала і виростила 4-х прекрасних дітей, якими неабияк пишається. Племінники стали їй як рідні, вони тітку називають мама Тамара.
Їхня рідна мама, Лариса, як поїхала в Італію, так про них і забула. Ніколи не присилала їм ні грошей, ні гостинців, та навіть не телефонувала, щоб дізнатися як у них справи.
В Італії невістка знайшла собі італійця і стала собі з ним жити, а додому приїхала лише один раз, щоб офіційно оформити розлучення з Іваном. Подейкують, що Лариса ще італійцю дитину народила.
Брат теж дітьми не цікавився, він погруз у зеленому змії, і через кілька років його, на жаль, не стало.
Тамара між дітьми ніколи різниці не робила, вважала їх однаково рідними. Чоловік її теж змирився, і любив та дбав про всіх однаково – в свій час вони всім дітям по черзі весілля гарні зробили, і з житлом допомогли.
От тільки вийшло так, що рідні діти Тамари і Миколи обоє виїхали за кордон, допомагають батькам фінансово, але повертатися поки-що не планують.
Зате племінники від них не відходять, внуків їм приводять, піклуються про них, щонеділі всі разом збираються у батьків вдома – це вже стало доброю традицією.
Нещодавно чоловік Тамари в лікарню потрапив. Тарас бігає, з лікарями домовляється. Юля з самого ранку бульйон гарячий несе, щоб батько смачно поїв.
Тамара прийшла до чоловіка, а він лежить, посміхається, діти біля нього, не відходять від його ліжка.
– Дякую, тобі, Тамаро, за дітей, – каже.
Тамара теж посміхається, бо і справді їм з чоловіком пощастило мати добрих дітей. Колись вони про них дбали, а тепер вони дбають про батьків, нехай вони і не рідні. Але хіба ж це не чудово?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
