Ти мав італійські макарони купити, а те, що ти приніс, мені не підходить. Чим я твою маму частуватиму? – Марто, не вигадуй. Мама в Італії вже так тих макаронів наїлася, що вона і не розбере – італійські вони чи ні, – намагався виправдатися Ігор. Та молода дружина точно була впевнена, що так не годиться приймати свекруху, тому зібралася і сама пішла в магазин

– Ти в магазин ходив? – Марта не дала чоловікові і роззутися.

– Ходив.

– Макарони купив?

– Купив.

– Покажи, що ти купив, – дружина нетерпляче заглянула у пакет чоловіка, з яким він прийшов додому.

– От що це? Ти мав італійські макарони купити, а те, що ти приніс, мені не підходить. Чим я твою маму частуватиму?

– Марто, не вигадуй. Мама в Італії вже так тих макаронів наїлася, що вона і не розбере – італійські вони чи ні, – намагався виправдатися Ігор.

Та молода дружина точно була впевнена, що так не годиться приймати свекруху. Мама Ігоря приїжджає у відпустку, а вони ще жодного разу і не бачилися, крім того, що по відеозв’язку, тож хотілося невістці справити гарне враження на свекруху.

Марта чомусь вирішила, що вона приготує все так, як в Італії, і цим вразить свекруху. Вона начиталася в інтернеті, що зазвичай готують італійці, і зрозуміла, що без італійської пасти їй не обійтися.

Попросила вона чоловіка піти в магазин і купити італійські макарони, а він приніс звичайні, наче різниці не розуміє.

Ігор категорично відмовився йти назад в магазин, тому Марта нашвидкоруч одягнулася, і вибігла у двір, де неподалік був невеликий магазинчик з італійськими товарами.

Дівчина від щирого серця хотіла зробити мамі Ігоря приємне. Свекруха мала приїхати на наступний день, тому Марта так квапилася.

Вони з Ігорем стали зустрічатися ще 3 роки тому, а кілька місяців назад розписалися. З весіллям вирішили зачекати до кращих часів.

Пішли жити до неї, бо їй від бабусі дісталася у спадок невелика двокімнатна квартира. А у Ігоря свого житла не було. В їхній квартирі живе сестра з чоловіком, а мама поїхала в Італію 4 роки тому.

Ігор не раз розповідав дружині про те, яка у нього хороша мама, що вона заради них з сестрою подалася на заробітки.

В голові у Марти вималювався дуже світлий образ свекрухи, з розповідей чоловіка вона зрозуміла, що мама чоловіка – щира і людяна. Тому і хотілося прийняти таку людину гарно, душевно.

Марта забігла в невеличкий магазинчик вже перед закриттям. Продавчиня мило усміхалася до неї.

Дівчина сказала, що їй треба італійські макарони і щось цікаве до них. Продавчиня стала активно перераховувати, що можна було би купити. Але запитала, що Марта збирається готувати.

– Та я і сама не знаю, – чесно зізналася дівчина. – Свекруха приїжджає з Італії у відпустку, хочу її гарно зустріти.

Продавчиня щиро розсміялася, чим поставила Марту в незручне становище.

– Вибач, дитино. Може це і не моя справа, але дозволь дам тобі одну пораду.

Марта стояла з широко розплющеними очима і все, що вона змогла зробити – це просто схвально кивнула головою.

– Слухай, я знаю, що ти хочеш як краще, але послухай мене. Я теж багато років заробітчанкою була, в Італії працювала. Потім приїхала додому, мала гроші і можливість, і відкрила цей італійський магазинчик.

Марта слухала її і не розуміла, до чого вона клонить.

– А я ось що хочу тобі сказати – в Італії я вивчила мінімум 10 способів як смачно приготувати пасту, бо ж італійці ці макарони їдять і на ранок, і на обід, і на вечір. І я з ними їла. Визнаю, що навіть дуже смачно було.

Але я вже не могла дочекатися, коли я додому приїду і поїм нашої картопельки, чи борщу з варениками. А як мені голубців хотілося.І холодцю, з цим була найбільша проблема.

Одним словом, я там так скучила за нашою їжею, що як їхала додому, то ще з дороги доньці телефонувала і замовляла, що вона мені приготувати має. І я вже дочекатися не могла, поки спробую голубців з сметанкою чи навіть картопельки смаженої.

– Я вас зрозуміла, – посміхнулася Марта. – Напевно, піду я в сусідній магазин по фарш, капусту і рис.

Продавчина навзаєм посміхнулася їй у відповідь. Вони порозумілися.

На наступний день свекруха частувалася в домі невістки. Марта накрила гарний стіл.

– Які смачні голубці, а як ти, доню вгадала, що мені їх хочеться? – свекруха їла з великим апетитом.

– Може, мамо, ще картопельки і огірочків квашених? – усміхнулася Марта.

– Донечко, це було б чудово. Знаєш, вони мені в Італії снилися, – щиро засміялася мама Ігоря.

Жінки швидко між собою знайшли спільну мову. Свекруха була приємно здивована, що невістка так тонко підійшла до зустрічі з нею, прорахувавши такі деталі. Кому ж не сподобається, коли турбуються про тебе і намагаються вгадати твої бажання?

А невістка раділа, що її старання оцінили. Вона раділа, що сама зайшла в той італійський магазинчик і почула настільки хорошу пораду, яка дозволила їй відразу здобути прихильність свекрухи.

– Макарони – це добре, але вони не зрівняються з нашими голубцями чи варениками, – нахвалювала свекруха наїдки невістки.

Заробітчанки, скажіть свою думку. Невже і справді за кордоном дуже хочеться нашої їжі?

Чим вас зазвичай по приїзду частують ваші діти?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.