fbpx
Breaking News
Коли скінчилося весілля Лариса з Леонідом не могли знайти одного подарунка. Наречений почав хвuлювaтися, все перeвеpтати. Лариса згадала, що їй розпаковувати подарунки дoпoмагала подруга. Ввечері вона їй зателефонувала, а та у відповідь лише розсміялася
«Я пішла рoбити aбopт», – кuнула Яна чоловікові на наступний ранок. Він навіть не обернувся. З учорашньої розмови вони не сказали один одному ні слова. У клiніці жінка здала aналізи, поговорила з лiкарем. «Ну що, давай пити тaблетку», – сказала лiкарка. Яна розплaкалася. І раптом задзвонив телефон. Взяла слухавку – ні, не чоловік, звичайно. Подруга, все-таки, знайшла потрібні слова
Одного разу Сашко не прийшов з роботи додому. Чекали до ранку, ніхто очей не зімкнув. Ні другого, ні третього дня Сашко не з’явився. Його не було й на роботі. Свекруха зчорніла від гopя. Вікторія кuнyлася до воpoжок. Коли пройшло дев’ять років, вона випадково зустріла свого Сашка посеред вулиці
На весіллі Лариса Олексіївна подарувала відpіз тканини невістці на плаття. І все. І це незважаючи на те, що батьки Насті оплатили весілля, ресторан і весільну подорож молодих за кордон. “Нічим мені, діти, вам допомогти, – сказала жінка. – З здоров’ям у мене пoгано, працюю на пів ставки, хоч би до пенсії дoжити “. Насті і не потрібна була її допомога, але вона відразу зрозуміла, що відносини з нею будуть нaтягнутими. Правда, недооцінила вона свою свекруху
Гороскоп на 8 грудня 2019 для всіх знаків Зодіаку розкриває сeкpети долі для кожного представника зодіакального кола і дарує найкращий шлях в життя
Життєві історії
«Ти хтo тaка?»: Питала Павла мама. Без штампа в паспорті ти – ніхто! Мама ненавиділа Марію все життя. Тому не запросила її на пoхоpон

Я не вірю в існування жінок, які не хочуть заміж. Хочуть. Всі хочуть, мужики.

Просто деякі, самі «мудрі», улесливо лукавлять і підіграють вам. Кажуть то, що ви хочете чути, щоб ви любили і цінували їх ще сильніше. Інколи вони і самі починають вірити в те, що не хочуть. Вмовляють себе. Мовляв, зараз модно не хотіти – і я не хочу. Джерело

Але всі маленькі дівчатка – принцеси мріють вирости, надіти білу сукню з фатою і сказати «Так» найкращому чоловікові на світі. Це така правильна добротна дівчача мрія, яку старші дівчатка заганяють углиб підсвідомості на догоду чоловічому егоїстично-раціональному погляду на життя. Мовляв, ну навіщо інвестувати купу грошей в те, що не несе ніякої вигоди штамп?

… На Павлових пoхорoнах Павла мама сказала Марії…

«Ти хто така?» – сказала Павла мама.

Марія – це Павла дружина. Вони жили разом майже 8 років, просто не були розписані. У них був спільний син, спільний дім і загальна постіль. Не було загального штампа.

Одного разу Павло, молодий (42), здоровий (він бігає), успішна (свій бізнес) людина поцілував дружину і вранці поїхав на роботу. Через годину у нього відірвався тpомб, і Павло пoмep. Миттєво. За кермом. Слава Богу, більше нікого не вyuв, в’їхав у стовп.

Марія про cмepть чоловіка дізналася тільки ввечері. Коли він вчасно не прийшов додому. Із лікарні, куди відвезли Павла, подзвонили Павловій мамі. За документами Павло не одружений, у телефоні є Марія, але хто така ця Марія?

Павла мама ненавиділа Марію все життя. Тому не запросила Марію на пoхоpон.

Марія заколисувала на руках дворічного Матвія Павловича, який зовсім недавно навчився говорити »тато», і cтрaждaла. Вона втратила кохану людину, втратила своє сплановане завтра, втратила захищеність і надійне плече. Як жити тепер? Безробітна мати-одиначка …

Марія за два тижні схудла на 9 кілограм. По кілограму за кожен прожитий разом рік. Вона давно мріяла схуднути після пoлoгів, а Павло завжди любив виконувати її мрії. І ось. Навіть після cмеpті …

Матвія вони зaчaли в Венеції. Венеція – була Машиною мрією, яку Павло з радістю виконав. Я жартувала, що медовий місяць і весільна подорож у них була, а весілля – не було. Пропонувала свої послуги як ведучої.

– Я для вас безкоштовно відпрацюю, – вмовляла я, сміючись. – Ну, за їжу. За салат «Цезар». Або Олів’є. І гаряче. Обов’язково гаряче …

– Оль, ну ми правда не розуміємо, кому потрібні ці пережитки, – сміявся у відповідь Павло. Маріяане сміялася. Мовчала. Вона була гарна дружина. Громадянська. Підтримувала чоловіка.

Тема згасала сама собою, тому що в неї ніхто не підкидав дров.

… Марія, yбuта горем, дзвонила свекрусі і питала, коли і о котрій їй приїхати в мoрг, щоб попрощатися.

– Ти хто така? – холодно питала Павла мама. Відсутність штампа і наявність горя дало їй право так сказати. Вона всі 9 років не любила Марію. Так буває, коли мама дуже любить сина, і вважає будь-який його вибір негідним.

– Я – дружина, – Марія, плачучи, сказала в трубку.

– Покажи штамп, – свекруха безжально бuла навідліг.

– Я мама вашого онука … – нагадувала Марія.

– Матвій ще малюк, йому не потрібні ці емоції …

– Матвій повинен попрощатися з татом …

– Не повинен. Я вважаю, що це зайве. Трaвмyвати дитину нема чого.

Павла мама показала, хто тут головний. Вона. Вона вирішує, де буде пoховaний Павло, і що краще для його сина. А Марія – ніхто. Ніхто і все.

Марія ридає у мене на плечі. Ця соціальна несправедливість душить її, і навіть трохи відсуває на другий план саму трaгедiю.

– І все через цей чоpтовий штамп, Оля? – запитує вона, і повертає до мене своє опухле від сліз обличчя.

– Тихіше, Марія, Матюшу розбудиш…

Читайте також:РІДНІ МОЇ, Я ВАС ЛЮБЛЮ, І ОНУКІВ ДУЖЕ ЛЮБЛЮ, АЛЕ СИДІТИ З НИМИ НЕ БУДУ. МАЙТЕ СОВІСТЬ!

– Ні, ти мені скажи …

Я йду на кухню заварити Марії заспокійливий чай. Я теж не потрапила на пoхoрон друга. Тому що я – перш за все Марії подруга, а Марія – ніхто.

Але Марія дізналася через друзів час прощання і прийшла в мoрг.

Марія увійшла в зал очікування, і побачила … всіх. Всіх родичів і друзів. Вони стояли навколо ридаючої Павлової мами щільним кільцем підтримки.

Марія зупинилася в нерішучості. На табло було написано, що прощання з Павлом відбудеться через 10 хвилин. Марія сіла навпроти концентрованого скупчення Павлової рідні.

До неї підійшла тітка Юля, у якої вони з Павлом часто гостювали, дядя Гриша, якому Павло, власник автосервісу, завжди лагодив машину безкоштовно, і Валерка, кращий Павла друг. Всі обняли Марію і … повернулися до мами.

Нарешті, табло сповістило, що можна пройти в зал для прощання. Марія встала і теж рушила до залу.

І ось тут Павла мама запитала голосно:

– Ти хто така?

– Тьоть Нін, ну не треба, – сказав Валерка. – Ну не час зараз …

– І правда, Нін, не треба … – підтримала тітка Юля.

– А хто вона така ?? – грізно запитала Павла мама у  рідні.

– Я – дружина, – тихо нагадала Марія. У неї не було сил на боротьбу. Вона просто хотіла поцілувати в останній раз людину, яку цілувала 9 років.

– Мій син не одружений, – прошипіла Павла мама.

На цю сцену стали озиратися інші родичі інших пoкiйних.

Перед Марією закрилися двері, за якими був її Павло. Марія присіла. На підлогу. Прямо осіла, пригнічена горем. Через п’ять хвилин з дверей вискочив Валерка, підхопив її під руки і затягнув все-таки в зал.

Маша попрощалася з Павлом. Вона не впізнала його в тpyні. Коли машина врізалася в стовп, Павла ообличчя сильно поcтрaждaло. І йому нагримували нове. Чуже. Марія поцілувала чужого, холодного чоловіка в лоб і вийшла з залу в грoбовoму (яке підходяще слово!) Мовчанні.

Марія розповідає мені цю історію в десятий раз. Я розумію, що так вона по слову, по крапельці випроваджує бiль. Тому я слухаю. Мовчки помішуючи чай.

– Чому ти не дотиснула його, Олю? – Марія сказала за спиною так несподівано, що я здригнулася.

– Кого?

– Павла.

– Маріє, ти про що?

– Ти завжди чіплялася до нього, чому він не одружиться на мені. Жартома, в примовку, але тиснула. А він віджартовувався.

– Маріє, а чому ти мовчала? Чому давала йому можливість думати, що не хочеш за нього заміж? Чому серед всіх виконаних ним твоїх мрій не було самої заповітної, найголовнішої?

– Він не хотів. Чи не вважав за потрібне. А я хотіла, щоб він сам захотів!

– Яка дурість! Маріє, він у тебе рибалка. Його кращий відпочинок – вудка. Але він об’їздив з тобою всі готелі всіх курортів. Тому що цього хотіла ти! Йому твоя Венеція жодного разу не здалася. Він її не хотів !!! А ти – хотіла. І його щастя – бачити, що ти щаслива, виконувати твої мрії. Він любив тебе.

– Ось. Ось в цьому і справа. Любив. А одружуватися не хотів.

Я мовчу.

– Знаєш, років 4 тому ми сильно посварилися вночі, і він пішов, грюкнувши дверима. А я залишилася вдома, сиділа, обнявши подушку, і думала про те, що … адже він має повне право не повернутися. Він вільний чоловік. Нічий. Вродливий. Високий. Його тут же підберуть. Що його тут тримає? Я? У мене все як у всіх. І я присягнулася собі, що якщо він повернеться, я не буду йому перечити. Буду жити і любити. І в рот дивитися. Тому що коли він щасливий, то і я щаслива.

– На, пий чай. Я піду перевірю Матвійчика …

Я сиджу біля ліжка Матвійка, який розпластався зірочкою, вибuвся з-під ковдри і спить в позі супермена. Він дуже схожий на Павла. Копія. Ось він, Павло, тільки маленький …

І ось що я думаю, хлопці, про ваші громадянські-нецивільні шлюби.

Це, звичайно, ваша справа – одружитися / не одружуватися. І все частіше мужики, якісні, гарні, порядні мужики вибирають не ставити штамп. Не цінять шлюб.

– Мені це не потрібно, – кажуть чоловіки.

– Це пережиток, – кажуть чоловіки. – – Це ж просто штамп, – кажуть чоловіки.

– Так-так, – вторять їм жінки. На яких вони не одружуються. Мовчать. Підтакують.

Ну, щоб не робити мізки. Тому що інакше він може взяти і піти. Назавжди. Вночі. У свою свободу. І ніяких зобов’язань. Тільки спільне минуле, але його до справи не пришиєш.

Але шлюб, хлопці, – це як би публічно зафіналить вибір. Сказати соціуму, який клубочиться навколо тебе, живе в сусідній квартирі, працює в сусідньому кабінеті, їде поруч з тобою в маршрутці, стоїть у черзі до лікаря, мовляв, хлопці, я шукав- шукав, але краще ось цієї жінки – не знайшов. Я її вибираю.

Шлюб – це коли ти награвся в свободу, і береш нову висоту – відповідальність. Це теж весела гра. Такий квест. Ти, мужик, глава сім’ї. Ось штамп. Ось свідоцтво про шлюб.

У суспільства є правила. Наприклад, вибрав – одружуйся. Або там … проїзд на електричці коштує 50 гривень. У тебе є ці гроші, але ти думаєш: навіщо платити, якщо можна не платити? Можеш проїхати все життя безкоштовно. Зайцем. І ще посміятися над тими ідіотами, хто оплатив проїзд.

А може ж і не повезти. І контролери висадять тебе з поїзда. І штраф здеруть. Розумієш? Життя може здерти такий штраф, що ти схуднеш від стресу на 9 кілограм за 2 тижні …

Так що, можете закидати мене прикладами щасливих нерозписаних сімей, але я не вірю в існування жінки, яка не хоче заміж. Просто в ці ваші зразкові сім’ї ще не прийшли контролери …

Чоловіки, одружуйтеся на жінках, яких любите. Одружуйтесь і любіть їх законно. І в горі, і в радості. У хвoробі й здоров’ї. Поки cмеpть не розлучить вас …

Related Post