fbpx

Цього року вперше моя рідна сестра не прийшла до мене на Різдво. Я їй зателефонувала, та Марія сказала, що немає часу. А 13 лютого, в суботу, був мій день народження, ми з родиною святкували в ресторані, сестру запросили теж. Але вранці Марія сама зателефонувала, вибачилася, сказала її не чекати, подарунок купила і занесе при нагоді. Я образилася на неї, а вчора ввечері, коли поверталася з роботи, вирішила таки зайти і сказати, що рідні люди так не роблять. Коли сестра відкрила двері, я ледь впізнала її. Вона була втомлена і заклопотана. Марія вибачилася, бо ще не приготувала вечерю і пригостила мене чаєм. Сестра тепер не ходить до мене в гості через свекруху

Цього року моя рідна сестра вперше за багато років не прийшла до мене на Різдво. Я зателефонувала їй, а вона сказала, що дуже заклопотана, немає в неї часу.

Марія живе на іншому кінці міста, має доброго чоловіка та троє дітей. Не дивлячись на те, що їй 49 років, вона завжди доглянута та активна людина.

Марія довго не засиджувалася в декреті. А при першій же нагоді поверталася на роботу, бо звикла гарно заробляти, бути між людьми. Вони з чоловіком завжди відвідували родичів та друзів, приймали запрошення на всі дні народження, були доброзичливими та вели активний спосіб життя.

Марія завжди зі смаком одягалася, робила гарні зачіски, макіяж. Дітки завжди доглянуті та гарно виховані, всі дивувалися їй.

А 13 лютого, в суботу, у мене був день народження, ми святкували в ресторані, Марію з родиною теж запросили. Та 13 вранці мені зателефонувала сестра, чемно привітала, вибачилася, але сказала, що вони будуть відсутні, а подарунок вже купили, занесуть при нагоді.

Для мене це було несподівано та незвично. Марія ніколи б раніше так не зробила. Я спочатку трохи образилася, а потім стала хвилюватися за сестру.

Вчора ввечері я пішла після роботи сама до неї додому.

Двері відкрила сестра, але вона не була схожа на себе колишню. Волосся нерозчесане, зім’ятий домашній халат.

Марія запросила мене на кухню і вибачилася, бо ще не приготувала вечерю, тому стала робити мені просто чай. Вона була втомленою та сумною, я такою її зовсім не пам’ятаю. Вона винесла з кімнати мені подарунок і ми стали пити чай.

Я перша почала нашу розмову.

Я знала, що восени не стало матері чоловіка Марії. Катерина Степанівна була дуже добра жінка. Коли вийшла на пенсію, ні дня більше не працювала, але взялася допомагати дітям. Повністю взяла на себе всі домашні турботи. Вона готувала, прала, прибирала, робила з дітьми домашні завдання. Свекруха, не зважаючи на те, що мала свою доньку, любила Марію, як рідну. Сама відпускала її на роботу, а вдома сиділа з малими дітьми. Коли Марія з чоловіком їздили на відпочинок чи до друзів, мама теж все робила вдома сама. Марія могла і в салон краси спокійно сходити і з подружками в кафе посидіти, бо ніколи не була обтяжена дітьми та домашньою роботою, навіть на гуртки дітей бабуся водила.

Марія поважала свою свекруху, але навіть подумати не могла, як вона цим всім завдячує їй. Лише коли її не стало, сестра зрозуміла, скільки чужа людина зробила їй добра, і як їй погано зараз без неї.

Марія стала скаржитися, що зовсім нічого не встигає, немає коли навіть до перукаря сходити. Цієї зими хворіють діти і вона часто залишається вдома і чула, що її з роботи скоріш за все звільнять, бо й так проблеми на фірмі.

Весь вечір Марія згадувала свою свекруху, свою другу маму, яка любила і шкодувала її. Як їй було добре та затишно поряд з нею, і як їй важко зараз, коли її немає поруч.

Я пообіцяла Марії, що забиратиму інколи дітей до себе на вихідні і допомагатиму їй, щоб вони з чоловіком могли відпочити.

А кажуть, що зі свекрухою важко жити. Бувають дуже добрі матері і я рада, що моїй сестрі пощастило з такою мамою.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – freepik.

You cannot copy content of this page