Десять років тому мій син одружився і привів додому невістку. Я навіть зраділа, бо давно стала вдовою, сина народила у пізньому віці, нам з чоловіком було по 40 років, коли Василько на світ з’явився. Чоловік сином тішився не довго, в 50 пішов у засвіти, а далі я сама синочка ростила.
Син одружився в 25 років, невістку привів додому, щоб на оренду житла не витрачатися. У Надії, невістки моєї, теж вдома місця не знайшлося. А я не мала нічого проти, раділа, що на старості сама не буду, коли син одружився, мені було 65, а зараз 75, сподівалась, що буде мені від дітей підмога.
Та допомоги від невістки я не дочекалася. Надія відразу показала свій характер, поводила себе відсторонено, здебільшого мовчала. Як запитаю щось – сухо відповість, а так, щоб першій заговорити до мене, то ні. А мені це дуже дивним було – живемо в одній хаті, а зовсім не говоримо, лише вітаємося і все. Але з часом я змирилася, ну що поробиш якщо характер у неї такий.
З часом син захотів поділитися – зробив собі окремий вхід, окрему кухню, навіть грядки біля хати розділив. Я була впевнена, що тут не обійшлося без подачі невістки, це вона йому таку ідею підкинула, а він і озвучив. Але я і на це погодилася, аби син лише був щасливий.
А цього року в вересні я поїхала на оздоровчий курорт, сусідка працює в соцзабезі, і допомогла мені путівку отримати за символічну ціну. Не було мене три тижні, повертаюся, а на моїй частині городу досі картопля не викопана. Зовсім нічого не зібрано, а то ж дощі лили, все погнило.
Я стала бідкатися, мені хотілося плакати, адже з цим я планувала зимувати. Питаю невістку з сином, чому ж вони на своїй частині городу все зібрали, а мою залишили, невже важко було здогадатися, що в цьому році, раз так випало, мені треба допомогти.
Син мовчав, і тут вперше за 10 років проявила свій голос невістка. Надія зауважила, що вони не зобов’язані мені картоплю копати, поки я по курортах роз’їжджаю. Вона вважає, що я могла б і не витрачатися так на відпочинок, а краще б їм хоч колись копійкою допомогла.
Мені важко і прикро, картоплю я викопала, сусіду заплатила і той допоміг. А те, що моє лікування невістка відпочинком називає, то це взагалі. Я ж перший раз наважилася кудись поїхати, а вони замість того щоб за мене порадіти, навіть картоплю мою не викопали.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
