Я невістка вже 15 років. І зараз добре розумію, що деякі люди взагалі не міняються, наприклад, моя свекруха. Зі свого свекрухою у мене нормальні відносини, але це все завдяки, я б сказала, моїй мудрості і терпінню.
Ми з чоловіком завжди жили окремо, ніколи нічого від батьків не хотіли, навпаки, ще допомагали, чим могли. Мамі чоловіка зараз 65 років, вона сама живе в двокімнатній квартирі, так як свекра не стало багато років тому. Свекруха – дуже хороша господиня, в неї вдома завжди порядок, а на столі завжди смачна їжа, готувати вона вміє і любить.
Я ніяк не можу забути нашу першу з нею зустріч. Познайомилася я зі своїм майбутнім чоловіком, коли вчилася в університеті, він був на два роки старший за мене. Перед тим, як одружитися ми поїхали знайомитися з його батьками.
Нас вже чекали і прийняли добре. Щоб зробити приємне майбутній свекрусі, я привезла їй подарунок. Вона сказала, що багато чула від сина про мене і щиро радіє нашому знайомству. Я бачила, що говорила вона щиро і намагалася не розчарувати її.
Увечері вже вийшовши з дому, я згадала, що забула у неї свій телефон. Потрібно було повертатися, а то раптом подзвонить мама і буде хвилюватися, що я не відповідаю. Коли я відкрила двері її квартири, то почула, як моя майбутня свекруха, вирішивши, що ми пішли надовго, обговорює по телефоні з подругою мене.
Вона говорила, що я, напевно, з не дуже забезпеченої сім’ї, судячи з якості мого повсякденного одягу, та й господиня з мене ніяка, хвилювалася, як її синочок жити зі мною буде. Я тихенько зачинила двері і вийшла, потім постукала, ніби я тільки що прийшла. Свекруха здивувалася, що я повернулася і сказала, що трохи задрімала і відразу не почула стуку в двері.
Я нікому про це не сказала, але якийсь осад залишився. Ми жили окремо від неї, так пройшло 15 років.
Цього року на свята свекруха покликала нас до себе в гості. Крім нас, до неї в гості прийшли ще дві її подруги. Ми сиділи, спілкувалися, колядували. А вже в самому кінці я вийшла на кухню, щоб допомогти свекрусі помити посуд. А вони всі залишилися в кімнаті пити каву. І тут я випадково почула їхню розмову. Свекруха казала своїм подругам, що я як не була хорошою господинею, так ніколи нею і не стану.
Мовляв, саме тому вона і кличе мене до себе в гості, а не йде до мене. Я хоч і була ошелешена, але вирішила промовчати і не псувати свято. До слова, живемо ми в двокімнатній квартирі, яка дісталася нам від моїх батьків. У нас з чоловіком дві донечки – 13 і 8 років. Я працюю в перукарні, стрижу і роблю зачіски, роботи багато. Але вдома в мене завжди чисто і наварено.
На свята я зробила два салати, голубці, оселедець, холодець, запекла в духовці м’ясо, спекла два торти. При бажанні, можна б було накрити стіл, нічим не гірший, ніж у свекрухи. Але вона сама наполягала, щоб ми з дітьми прийшли до неї, бо вона наготувалася і нема кому це все їсти.
Ми прийшли до неї, щоб зробити їй приємне, а вона ось так зі мною поступила – обговорює мене за моєю спиною. Тепер я розумію, що деякі люди просто не міняються. Але я вирішила мовчати з поваги до її віку, зроблю вигляд, що нічого не сталося.
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
