fbpx

Цього року добре вродили горіхи. Іван сушив їх біля хати, погода як на жовтень місяць була доволі теплою і сонячною. Ліді дуже захотілося взяти з собою трохи цих горіхів, але Іван не дозволив, сказав, що збирається їх продавати, вже й покупця знайшов

Після непростого робочого тижня Ліда вирішила поїхати на вихідні в село. В рідному домі їй завжди було тепло і затишно, тільки там забувала вона про всі проблеми і негаразди.

В батьківській хаті давно господарювала молодша сестра Ольга з чоловіком Іваном. Майже 40 років тому Ліда поїхала з рідного дому поступати в інститут, так в місті і залишилася. Навчання давалося їй легко, після закінчення інституту вона знайшла гарну роботу, швидко піднялася по кар’єрних сходах.

На заводі, де працювала Ліда, їй дали квартиру, то ж житлом жінка була забезпечена. Молодша сестра коли виходила заміж, так їй і сказала, тобі, мовляв, Лідо, пощастило, ти тепер в місті живеш, то ж, сподіваюся, на наш будинок претендувати не будеш.

Ліда і не збиралася нічого такого робити, від своєї частки в батьківській хаті відразу відмовилася на користь сестри. А коли у тієї з’явилися діти, допомагала сестрі і племінницям, як могла.

Подяки від родичів не чекала, була вдячна, коли ті її до себе на свята кликали, бо сім’ї у Ліди не було, а зустрічати Різдво на самоті вона не любила. Буває, накупить дівчатам подарунків і їде в село з повними сумками, племінниці тітку дуже любили і завжди чекали.

Коли старша донька Ольги, Іванка, не поступила на бюджет в університет, Ліда без вагань погодилася оплати їй навчання і запропонувала племінниці пожити на час навчання у себе.

Чоловік Ольги, Іван, не дуже любив, коли Ліда до них приїжджала. Він давно вважав себе господарем на їхньому подвір’ї. Завжди скоса дивився, коли Ольга давала сестрі в дорогу сумку з продуктами. Ліда відмовлялася, бо могла собі все це купити, але сестра наполягала, то ж з вдячності брала картоплю чи яйця.

А цього року у них на подвір’ї добре вродили горіхи. Іван сушив їх біля хати, погода як на жовтень місяць була доволі теплою і сонячною. Ліді дуже захотілося взяти з собою трохи цих горіхів, але Іван не дозволив, сказав, що збирається їх продавати, вже й покупця знайшов.

Ліді чомусь на душі стало дуже прикро, і справа навіть не в горіхах. Вона ж до своїх рідних завжди ставилася з відкритою душею. Але вирішила не показувати свою образу, посиділа з сестрою, поговорили, тільки коли їхала назад, відмовилася брати сумку з продуктами, яку сестра традиційно підготувала.

Ольга нічого не помітила і не зрозуміла. А коли сестра їхала, запитала, чи не може та позичити їй дві тисячі доларів, бо старша донька заміж виходить. Ліда тільки ствердно кивнула головою, бо ж для рідних людей їй нічого не шкода.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page