fbpx
Життєві історії
Цього літа ми з чоловіком збиралися їхати за кордон відпочивати. Як тільки про це дізналася його мама, стала нам щодня телефонувати: у неї на дачі стільки груш та яблук вродило, обсипаються, гниють, треба їхати робити сок, консервувати, а ми зібралися на море. Чоловік купив їй дорогу сушарку, пояснив, щоб сушила їх, так легше буде. Ми гарно відпочили в Туреччині, а коли повернулися, свекруха навіть спілкуватися з нами не хоче – в неї весь урожай пропав

Мама мого чоловіка має дуже добру дачу: чималий будинок з великою земельною ділянкою поруч.

Ще відразу, після того, як ми одружилися, я сказала мамі чоловіка, що я дачу не люблю, я з тих людей, які не люблять проводити час на городі, садити картоплю, яка стоїть копійки. Я працювала на хорошій роботі, гарно заробляла і маю можливість собі навіть взимку купувати свіжі фрукти та овочі.

Свекруха, ніби й зрозуміла мене, але з кожним роком її розуміння десь зникало.

Мій чоловік теж не хоче вихідні дні проводити на городі, часто говорить мамі, що заплатить краще людям, щоб вони скопали город, спололи, допомогли викопати картоплю. Та Людмила Андріївна проти такої ідеї, вона каже, що не хоче, щоб ми викидали гроші на вітер, це не розумно, потрібно все самим робити і чужі люди так гарно роботу не виконають.

Потім у мене народилася донечка і свекруха стала мене щодня запрошувати на дачу. Говорила, що там свіжі фрукти та овочі, але ж донечці всього рік, що ж вона там їла б тоді, та Людмила Андріївна намагалася пояснити, що мені потрібно їхати і робити п’юре і соки для дитини на зиму. Я не хотіла цього робити, відмовлялася, у нас є гроші, ми це можемо купити, для чого мені ще щось консервувати? Не розумію. У мене мала дитина, мені не до банок.

Тоді мій чоловік купив мамі кухонний комбайн, соковижималку, щоб мама могла готувати і консервувати, що забажає.

А цього літа ми зібралися їхати на море, донечка наша вже підросла. Людмила Андріївна, як тільки дізналася, що ми їдемо за кордон, стала телефонувати мені з чоловіком мало не щодня: яблук та груш багато вродило, падають, гниють, потрібно соки робити, компоти консервувати, а ми їдемо на море.

Чоловік купив мамі велику сушку, щоб сушила яблука та груші, пояснив, що з них можна теж варити компот. Ми поїхали відпочивати, а коли повернулися мама чоловіка навіть розмовляти з нами не хоче, адже стільки яблук у неї пропало.

Я не розумію, чого мама вирішила, що ми будемо там працювати, я ж ще багато років тому говорила, що нам тієї дачі не потрібно, нехай мало садить там всього, лише для себе. Вона стільки багато садить, консервує, готує, а потім, навесні, усім ту консервацію і варення роздає, адже банки їй потрібні порожні на новий сезон.

Ну навіщо так робити?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page