Майже три роки тому я вийшла заміж за Олега. Живемо ми добре, чоловік мій людина спокійна та добре: обоє працюємо, відкладаємо разом невеликі гроші на покупки, які обираємо вдвох, будуємо плани на майбутнє життя.
Але мої рідні батьки чомусь вважають, нібито моє сімейне життя зовсім не склалося, що Олег для мене нічого не робить, і що він ледве не живе за мій рахунок. Але вони не розуміють мене, я вважаю, що в сім’ї усі мають працювати, а не лише чоловік має ходити на роботу.
Олег старший за мене на 6 років. Я різниці у віці не відчуваю між нами зовсім, а от мої батьки постійно мені нагадують про це і не в кращій формі, загалом, ледь не щоразу нагадують мені, що я могла знайти собі кращого чоловіка і мала б щасливу сім’ю.
Я не розумію чому, але мої батьки щиро вважають, якщо чоловік створює сім’ю, і тим більше, якщо він набагато старший за віком за власну дружину, то він і має її забезпечувати дуже добре, а їй працювати не обов’язково.
А от я зовсім не вважаю, що вони праві. Я вважаю, що було б дуже недобре з мого боку так, як вони радять мені зараз: сказати Олегові, що начебто я залишилася без роботи, а насправді просто звільнитися самій, і постаратися скоріше народити, щоб сидіти вдома, і більше ніколи не працювати, а дбати добре про їх онука. Мені здається, що дружина теж має робити свій внесок в сімейний бюджет, незалежно від того, чи планує вона стати мамою і народити діток, чи ні.
Хочу сказати правду, що мій батько – людина непростого характеру, який все життя працював на двох роботах, забезпечуючи мене, моїх маму та брата. Мама моя тим часом займалася лише домашньою роботою і нашим вихованням. Нічого доброго з цього у них не вийшло – грошей в сім’ї завжди не вистачало все одно, батьки часто не могли найти спільної мови, і кілька разів тато навіть збирав речі, щоб від нас піти. Пам’ятаючи, як свого часу стосунки складалися у наших мами й тата, я не хочу повторювати їх помилок у своєму шлюбі.
А цього літа батьки стали нам часто говорити, що за весь час, який ми разом – ми з Олегом нікуди не їздили відпочивати, і що непогано було б йому купити хорошу путівку і звозити мене у відпустку кудись. Я, можливо, і хотіла б цього, але точно знаю, що у Олега зараз не вистачить грошей на хорошу путівку для нас двох, тим паче за кордоном ціни недешеві. Намагалася це їм пояснити, на що у відповідь почула, що я все життя проживу бідно, бо нічого не хочу змінювати у своєму житті, а мій чоловік заробляє дуже мало. Вже усі люди щороку їздять за кордон відпочивати, це не велика розкіш, а я навіть й мріяти про це не можу.
Я не знаю, чому у них такі завищені очікування до Олега, адже я теж не ідеальна людина, а звичайнісінька дівчина з простої сім’ї, а мій чоловік покохав мене щиро, покликав заміж, добре ставиться до мене і я з Олегом щаслива у шлюбі, мене влаштовує все. А для моїх родичів гроші, виходить, чомусь стоять на першому місці в сім’ї. Вони все життя, відколи одружилися, про гроші говорять і хочуть, щоб і у нас так було.
Невже все сімейне щастя лише в грошах? Чому батьки вирішили, що мені не вистачає чогось? Найсумніше, що чоловік бачить, як вони недобре ставляться до нього. Поки Олег мовчить, з поваги до них, і нічого їм не говорить, але я бачу, як йому прикро через настрій моїх батьків. Я хвилююся, що одного дня Олег просто розвернеться і піде від мене, або взагалі перестане спілкуватися з тещою і тестем. Я не знаю, як переконати тата й маму, що мені їх поради не потрібні зовсім, щоб не лізли в нашу сім’ю.
Фото ілюстративне.
