Ми з чоловік працюємо обоє, тільки у мене робота через день, а він працює щодня, крім суботи і неділі. Саме з цієї причини він не вважає, що мені потрібно якось допомагати по дому. А те, що він працює по вісім годин, а потім відпочиває на дивані, а я по 12, і потім ще займаюся домашніми справами і дітьми, в розрахунок не береться.
У нас з чоловіком двоє дітей, старшій дочці 7, молодшій в цьому році виповнилося 4. Після другого декрету я вийшла на роботу. Поки працював один чоловік, було важкувато. У мене робота позмінна, день через день по дванадцять годин. Це зручно, можна в будь-який момент помінятися змінами з напарницею, коли потрібно.
Остап працює стандартну п’ятиденку по вісім годин. Коли я працюю, то додому приходжу пізніше за нього, але він після роботи їсть і лягає на диван, а мені потрібно перевірити уроки у старшої, вкласти молодшу і хоч трохи поприбирати те, що ця трійця встигає влаштувати, поки мене немає вдома.
Чоловік після роботи, коли я на зміні, ввечері забирає дівчаток від свекрухи, яка після школи зустрічає старшу внучку і забирає з садка молодшу. Бабуся дітей годує і вже потім віддає батькові. Той вдома дає старшій завдання стежити за молодшою, вечеряє і лягати на диван. Він втомився.
Робити з дочкою уроки він не хоче, за його словами, «у нього терпіння не вистачає». Велике спасибі його мамі, що вона за дівчатками доглядає. Хоч через день, але все одно це велика допомога.
Вихідний день у мене починається з раннього підйому, тому що всіх треба розбудити, нагодувати сніданком, зібрати на роботу і в школу, потім відвести дітей, прибігти додому, по дорозі купивши продукти, приготувати обід, забрати старшу зі школи, нагодувати, посадити за уроки, прибрати вдома, перевірити уроки, забрати молодшу з садка, нагодувати, приготувати вечерю. А в перервах ще попрати, попрасувати, заштопати щось, іноді провести генеральне прибирання. Вихідним це назвати важко.
Але чоловік не вважає, що мені важко, бо він працює кожен день, а я через день. Тому у мене є купа часу, щоб все зробити без нього.
Цієї неділі у мене випав вихідний, і я вирішила просто відпочити. Чоловік хотів, щоб я наліпила вареників, але я як подумала, що пів дня треба провести на кухні, відмовилася від цієї ідеї і спекла піцу. Це у мене фірмова страва. Остап образився, мовляв, він від мене очікував більшого.
– А відпочивати мені не треба? Виходить, що я працюю без вихідних – день на роботі, день домашня вахта, – питаю я.
– Ти працюєш через день. Ти цілий день вдома, хочеш лежи, спи, книжку читай – вдає, що не розуміє чоловік.
Так, а порядок сам наведеться, вечеря сам приготується, звичайно. Як тут відпочинеш, коли на тобі тримається весь будинок? Це не спати, не приділити час собі. Вічно кудись біжиш і щось робиш.
Думаю, на наступний вихідний з’їжджу в гості до мами, нехай чоловік сам по дому розбирається. У нього якраз вихідний буде, нехай відпочине з порожнім холодильником і двома дітьми.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
