У нас з чоловіком склалася така традиція – відмічати свята скромно, родичів багато у нас немає, то ж ми завжди звикли до того, що святкуємо самі.
Ці свята ми теж збиралися відсвяткувати в тісному сімейному колі, гостей я не чекала, накрила стіл. І раптом – дзвінок у двері. Я відчинила і побачила на порозі сестру чоловіка, Надію. Ми з нею не спілкувалися років 15, і тому я була дуже здивована її появою в нашому домі.
В руках у Наді були полуниці, погодьтеся, дивний подарунок на Великодні свята. Але полуниці сестра чоловіка принесла не просто так, саме через них ми і не спілкувалися стільки часу.
Я вийшла заміж, народила двох дітей, чоловік більш-менш нормально заробляв і у нас з’явилася можливість купити дачу. Після довгих пошуків вирішено було зупинитися на ділянці з невеликим будиночком в тому ж дачному кооперативі (або товаристві, не знаю, що тоді було), де жила сестра чоловіка – Надія.
У неї там був невеликий будиночок, де вона жила влітку з дочкою і батьками. Дачу вони придбали років на п’ять раніше, ніж ми, і вже непогано там облаштувалися, завели город.
Купуючи ділянку недалеко від сестри, чоловік розповідав мені, що так нам буде набагато простіше, поруч родичі, завжди можуть допомогти, та й взагалі веселіше.
Але, в підсумку, веселощі не склалося і зустрічалися наші сім’ї тільки по вихідних, коли мій чоловік туди приїжджав.
Сама я з дітьми безвилазно сиділа на дачі все літо, але оскільки родичі, якщо я без чоловіка приходила в гості, весь час посилалися на якісь справи і зайнятість, ходити до них я перестала, а самі вони до мене теж не заглядали.
Я завела у себе теж невеличкий город, і вирішила посадити на майбутній рік полуницю для дітей. А, треба сказати, у сестри чоловіка пів ділянки було засаджено полуницею, тому що її дочка дуже її любила.
І, ось, в серпні я вирішила сходити до Наді, попросити вусів від полуниці, я бачила, що у їх у неї багато.
Я захопила з собою цукерки до чаю, пішла, посиділи вони там трохи зі свекрами і Надією і попросила у них цих вусів.
Але Надя сказала, що всі вуса обіцяла сусідці і нічого дати не може (при цьому швидше за все вона збрехала, так як у сусідки все виявилося засаджено своєю полуницею, я спеціально подивилася потім). А вусів у Надіїної полуниці реально було дуже багато, вистачило б на всіх.
Я такої відповіді не очікувала і мабуть по виразу мого обличчя це було видно, бо Надя трохи подумала і сказала, що я можу зібрати трохи вусів у суниці, що росте біля паркану.
А там росли штук 5 кволих кущиків, а сам паркан був сітка і виходив прямо на піщану дорогу, по якій машини їздили. Я, звичайно, відмовилася і купила потім собі розсаду на ринку.
Відтоді я більше нічого у родичів чоловіка не просила і відносини у них остаточно зіпсувалися. Не спілкувалися ми 15 років. У нас з чоловіком все чудово. І тут прийшла його сестра миритися, ну не виганяти ж нам її. Тим більше, що очевидно, що свою помилку вона усвідомила.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
