В цьому році я вперше не поїхала додому на Різдво, бо не хотіла сама себе ставити в незручне становище. Зараз сиджу тут, в Римі, і думаю, що робити далі.
Мені 52 роки, на заробітках я вже довгих 12 років. У нас з чоловіком два сина, хлопці вже вчилися в університеті, коли я поїхала.
Ми з чоловіком добре жили, між нами ніколи не було непорозумінь, хоча ми і одружилися дуже молодими, щойно нам виповнилося по 20 років, ми весілля і зіграли.
Я любила свого чоловіка, а він мене. Нам багато друзів і родичів навіть заздрили, бо ми собі всюди разом ходили.
Жили ми добре, але бідно. Мій чоловік ніколи не вмів заробляти гроші, його все влаштовувало. А я хотіла кращого життя – і для нас, і для наших синів.
Моя сестра поїхала давно в Італію, так вона і хату збудувала, і квартиру купила. От я собі і подумала – а чим я гірша? Порадилася з чоловіком, а він каже – їдь!
Сестра мені роботу в Римі знайшла, так що я приїхала і відразу заробляти почала.
Всі зароблені євро я чоловікові висилала, а він будинок наш і ремонтував, і робив добудову. І подвір’я гарно облаштував – любо глянути.
Старший син одружився – я йому відразу квартиру однокімнатну купила. Так що молоді відразу пішли жити окремо.
Тепер збираю гроші молодшому сину на таку ж квартиру, бо двом дітям треба однаково дати. Молодший син зараз живе з своєю дівчиною у неї вдома, але знає, що ще трохи і я їм квартиру теж куплю.
З чоловіком ми кілька разів на тиждень говоримо по відеозв’язку, він мені постійно показує, що він вже зробив, і ми разом обговорюємо плани на майбутнє.
Ніщо не віщувало біди, а тут в середині грудня у мене був день народження, дзвонить мені сусідка з України і каже, що в мого чоловіка є інша.
Я спочатку їй не повірила, але вона мені навіть відео скинула, як чоловік з тією жінкою ввечері йдуть до нас додому.
Марія, сусідка моя, переконує мене, що сини мої про все знають, але через солідарність з батьком нічого мені не кажуть. Бояться, що я приїду додому і перестану заробляти гроші.
Після такої новини я три дні проплакала. Вирішила, що в цьому році додому не поїду, бо як побачу чоловіка, то не змовчу, і розлучуся з ним, таку образу маю на нього.
І на дітей маю образу, як вони так могли зі мною поступити? Невже і їм мої євро очі позакривали? Про що вони взагалі думали?
Я ж тут працюю заради синів і заради своє сім’ї, а вони зі мною так вчинили!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.