fbpx
Життєві історії
Це було давно, на Великдень. Ми з чоловіком прийшли до мами, вона вже була на пенсії, жила з братом і його дружиною. Мама сама накривала на стіл, підносила страви, прибирала тарілки. А дружина брата була незадоволеною, бо мама принесла холодну картоплю

Коли мій брат одружився, він привів свою дружину жити до нас додому, де жила наша мама. Я на той час вже була теж заміжньою і жила у свого чоловіка, в його квартирі.

Мама раділа, що син з дружиною житимуть в неї, адже вона вже на пенсії і не хоче бути одна.

З перших днів, як Вікторія з’явилася на порозі маминої квартири, мама в усьому намагалася їй догодити. Відразу сказала, що готуватиме вона, адже молоді ходять на роботу.

Загалом мама робила вдома все для мого брата і його дружини: вона й готувала, прибирала і навіть прала їх одяг. Як часто в житті буває, люди дуже швидко звикають до хорошого ставлення, так і з Вікторією сталося. Вона дуже швидко перестала цінувати ту турботу, яку давала їм мама.

Я завжди мовчала, не хотіла вмішуватися в їх життя, думала якось воно само по собі владнається. А одного разу, тоді якраз був Великдень, ми приїхали з чоловіком до мами в гості. Вона сама накривала на стіл, підносила страви, прибирала пусті тарілки, я чекала, що Вікторія хоч щось їм допоможе, але вона жодного разу не встала з-за столу, ще й була незадоволена, що мама поставила на стіл холодну картоплю.

Коли я зрозуміла, що Вікторія нічого й не буде допомагати мамі, я швиденько встала і допомогла їй прибрати все зі столу, помила увесь посуд, взялася пилососити. А потім сказала мамі, мені було байдуже, що це чули усі, що вона стала безкоштовною домогосподаркою. Вона вже немолода, тому я сказала мамі, щоб більше братові з дружиною не допомагала, а більше дбала про себе, адже її працю тут не цінують.

Ми поїхали додому, а наступного дня дізналися, що Вікторія образилася, брат знайшов квартиру і вони з’їжджають на орендоване житло.

Мені було байдуже, нехай живуть, як хочуть, але я шкодувала маму і розуміла, що їй тепер буде легше.

Я й досі запрошую брата до себе в гості, він приходить сам, а я до нього не ходжу, не хочу спілкуватися з його дружиною. А брат ображається на мене, адже хоче, щоб ми були однією родиною. Можливо, я не права, але поки не знаю, як знайти спільну мову з Вікторією.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page