В житті таки є бумеранг, і моя історія ще раз це підтверджує, адже мій чоловік, який мене кинув, отримав по заслугах.
Я не зловтішаюся, але розумію, що за все в цьому житті треба платити.
В свій час я вийшла заміж за доволі багатого і перспективного чоловіка, і моє життя з ним обіцяло бути схожим на казку.
От тільки кінець був не дуже щасливий, тому що через 15 років ми розійшлися.
У шлюбі у нас все теж не було зовсім гладко. Ми жили в селі, в будинку, який збудував мій чоловік, спеціально для нас.
Дім був великий, просторий і комфортний, я була дуже щаслива.
Але була одна обставина, яка нас обох дуже засмучувала – у нас з чоловіком не було дітей.
Свекруха відразу зробила мене винною, сказала, що в її сина все добре, а внуків у неї немає через мене.
Мама чоловіка з самого початку була незадоволена мною, бо у неї на приміті була інша дівчина на роль невістки, але Богдан пішов проти її волі і вибрав мене.
Дітей у нас не було 7 років, а потім один за одним у нас народилося двоє синів.
Діти були маленькими, я весь час сиділа з ними вдома, і в клопотах про дітей я не помітила, як змінився мій чоловік.
Одного разу я поїхала в місто з дітьми, а коли повернулася, то чоловіка вдома вже не було.
На столі стояла лише записка, в якій він написав, що йде від мене, бо покохав іншу.
Він сказав, що будинок мені залишає на кілька місяців, поки я не знайду собі інше житло.
Поки що нас не було вдома Богдан забрав усі свої речі. Я не розуміла, що відбувається.
На дзвінки він не відповів. Я благала Бога, щоб з ним нічого не сталося.
Зателефонувала свекрусі, може, вона щось знає, але у відповідь почула, що я сама в усьому винна!
Я не розуміла, в чому моя провина? Що сталося? Як все це зрозуміти? Як прийняти?
Я переїхала до своїх батьків, бо на знімання квартири у мене не було грошей.
Один за одним розпочинався новий день. Дітям треба було варити їжу, прати речі.
З ними треба гратися, займатися… Завдяки їм я потроху почала виходити з цього стану.
Грошей у нас взагалі не було, тому я почала підробляти вдома – я вміла добре шити.
І з часом ця справа почала приносити непогані прибутки. Так ми прожили рік.
Одного разу ввечері до нас у двері хтось подзвонив. дзвінок у двері. Як я хотіла, щоб це був Богдан.
Але на порозі стояла свекруха… Я запросила її пройти… Вона прийшла миритися, пояснила, що гординя не дозволяла їй прийняти мене, через те, що син її не послухав.
Від неї я дізналася, що Богдан пішов до іншої жінки, яка вмовила його вкласти гроші в якусь сумнівну справу, нічого доброго з цього не вийшло – вони залишилися без грошей і в боргах.
Мій колишній чоловік втратив абсолютно все!
Свекруха попросила мене, щоб я її не проганяла. Вона сказала, що нарешті усвідомила, наскільки була неправа, і хоче надолужити своє спілкування з онуками.
Відтоді ми з колишньою свекрухою почали спілкуватися, вона і справді дуже допомагає мені з дітьми.
Свою квартиру вона записала на онуків, а з сином вони майже не спілкуються.
У Богдана зараз не найкращі часи, він позбувся усього, що в нього було. Але він сам винен.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.