Цього року Оксана вирішила зробити все по-іншому. Свій 40-й день народження вона вирішила не святкувати. У неї завжди були гучні святкування, багато гостей. Та цього року їй цього всього не хотілося.
Оксана всю ніч не спала, аналізувала, чому у неї все так склалося, що зробила не так. Вона все життя багато вчилася і працювала, зробила непогану кар’єру, працює лікаркою в місцевій лiкарні. Та за роботою зовсім не лишилося часу на особисте життя. Оксана думала, що ось-ось і все само прийде, вона зустріне його випадково на вулиці чи в автобусі. Та проходив тільки час.
А може це все через Олександра. Вона ж так некрасиво повелася з ним. Ця історія періодично спливає перед очима у Оксани. Так, вийшло негарно. Хтось із знайомих казав, що Олександр і досі неодружений.
В той вечір Оксана була в лiкарні на нічному чергуванні. Привезли нового хворого. Випадок був не складним, то ж Оксана без проблем допомогла йому. Олександр дуже швидко йшов на поправку. Коли виписувався, прийшов до Оксани з величезним букетом квітів.
– Це тобі. Я тебе кохаю.
Потім ще були оберемки квітів. Олександр називав Оксану найдивовижнішою жінкою, пропонував одружитися.
Тридцятирічна Оксана, яка бачила в житті багато, не могла повірити у щирість почуттів Олександра. Вони ж майже не знайомі. Тому втікала від цих стосунків з усіх сил.
Але найбільше лякала дівчину різниця у віці – Олександру заледве виповнилося 20, він був молодшим на 10 років.
Коли Оксана сказала своє категоричне «ні», Олександр був дуже пониклим.
– Ти дивовижна жінка, і я ще заслужу твою довіру.
І пішов. Більше вона його не бачила. Але і з іншими чоловіками чомусь не складалося.
На черговому святі у друзів Оксана заприсяглася, що більше ніколи нікуди не піде. Вона постійно відчувала себе «не такою», бо на носі 40 років, а вона ще й досі не заміжня.
В компанії усі були парами, говорили про успіхи своїх дітей. А Оксана на таких святах якось незатишно. То ж вирішила нікуди більше не ходити, і свій день народження не святкувати.
Ранок розпочався як завжди, прокинулася, заварила собі міцної кави. Складала плани на день, думала, як краще провести свій день народження.
Пролунав дзвінок. На телефоні був незнайомий номер.
– Привіт. Відкрий двері.
Оксана відразу впізнала голос Олександра, хоча й не чула його 10 років. Побігла до дверей. Спочатку вона побачила величезний букет квітів, а потім зайшов Олександр.
– Я все знаю про тебе. Весь цей час я був поряд. Тепер я тебе нікуди не відпущу. Ти станеш моє дружиною?
Оксана подзвонила всім друзям і запросила на святкування свого 40-річчя, але на завтра, бо на сьогодні у неї зовсім інші плани – нарешті бути щасливою.
Фото ілюстративне – xvatit.
