fbpx

Три роки тому я вийшла заміж. Свого чоловіка я забрала у його дружини. Він залишив сім’ю і перебрався до мене. Я завжди думала, що якщо я красивіша за його першу дружину, то він зміниться і зробить мене щасливою. Та одного разу я прийшла раніше з роботи і непомітно пройшла на кухню. В той день я почула розмову свого чоловіка з другом. Тепер моє життя не схоже на мед. Та я сама в усьому винна

Десь 3 роки тому я вийшла заміж за свого коханого чоловіка, була щасливою від того. Відносини у нас складалися непросто: спочатку він був одружений на іншій, і можна сказати, що я його забрала у дружини, хоча дітей у них в сім’ї, слава Богу, не було. Звичайно, на мені є якась вина за те, що їх шлюб розпався, але у них і до мене було багато проблем – справа йшла до розлучення в будь-якому випадку, а я тільки прискорила цей процес, тому особливо великої моєї вини у тому не бачу.

У статусі його жінки на стороні я тоді проходила пів року. Мій чоловік дуже швидко закохався в мене, і переїхав від колишньої дружини в мою квартиру. Коли він оформив офіційне розлучення, ми з ним відразу після того розписалися. Чоловік молодший за мене на 3 роки і виглядає дуже добре на свій вік. Через його харизми і гарненьку зовнішність, я не один раз помічала, як інші жінки постійно задивляються на нього.

Пам’ятаючи про те, як починався наш роман, я завжди дуже сильно ревнувала свого чоловіка. Єдине, що мене стримувало від сімейних суперечок, це те, що він ніколи не давав мені приводу засумніватися в своїй вірності, адже при мені він з іншими жінками спілкується дуже стримано та спокійно, переписується або телефонує тільки по роботі. Але одного разу я підслухала розмову, в якому мій чоловік заохочував зраду свого друга. Він говорив щось на кшталт: «Якщо твоя дружина не здогадується про існування тієї жінки, і ти зумієш зробити все так, щоб твоїй сім’ї це не зашкодило, то нічого поганого в цьому немає». Сказати, що почуте мене дуже здивувало – це нічого не сказати зовсім. Їх розмова буквально стала втіленням всіх моїх хвилювань.

Тепер не знаю, як мені будувати відносини зі своїм чоловіком. Я його щиро кохаю, але почуте сильно засмутило мене, і я боюся того, що більше ніколи не зможу йому довіряти. Хоча я і не бачила жодних доказів зради свого коханого чоловіка, ніколи не помічала від нього аромату чужих парфумів, не бачила, щоб він з кимось листувався, але все одно тепер сумую від ревнощів і сумнівів. Планувала в найближчому майбутньому дитину, а тепер сумніваюся – не хочу, щоб він вчинив зі мною, як колись зі своєю колишньою дружиною, та ще й матір’ю-одиначкою мене залишив.

Всі мої плани руйнуються просто на очах, мені дуже прикро через це, і я сама псую відносини зі своїм чоловіком: влаштовую йому суперечки за те, що він прийшов на пів години пізніше з роботи або привітався з кимось із жінок на вулиці. Розумію, що чиню якось зовсім нерозумно, але нічого з собою вдіяти не можу. Складається відчуття, ніби все, що відбувається зі мною зараз – це розплата за те, що колись я погодилася на статус жінки на стороні, адже це моя сумна карма або так званий «бумеранг долі», і зруйнувала чужу сім’ю. У мене не вийде довіряти своєму чоловікові після того, як я почула його заохочення чужих зрад. Думала, що він мене щиро кохає, і заради мене зміниться, але судячи з усього «дива» не відбулося, на жаль.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – credit-ukraine.

You cannot copy content of this page