Я не проти допомагати родичам, але ж усьому є межа. Моя молодша сестра чомусь вирішила, що якщо у мене є більше можливостей, то я маю обов’язок їй допомагати.
Мені 38 років, я неодружена, ні чоловіка, ні дітей не маю. Зате, мені вдалося зробити гарну кар’єру і непогано влаштуватися в житті.
Три роки тому я купила собі невеликий будинок на околиці міста, завжди хотіла мати дім, а не квартиру.
На той час моя мама жила сама в двокімнатній квартирі, і я запропонувала їй переїжджати до мене і жити зі мною. Мені якраз не вистачало певної суми. Мама погодилася на переїзд, продала свою квартиру, а гроші розділила порівну між мною і моєю рідною сестрою.
Юля молодша за мене на 10 років. Коли мама продавала квартиру, на той час сестра була заміжня і жила в свого чоловіка.
Свою частку я вклала в будинок, а куди сестра поділа гроші я не знаю.
Але вийшло так, що сімейне життя у Юлі не склалося, вони з чоловіком розлучилися.
Після розлучення Юля з 4-річним сином практично залишилася на вулиці. Звичайно, я запропонувала їй свою допомогу, і вона переїхала на перший час до мене.
Я була впевнена, що це тимчасово, і що Юля стане на ноги і щось придумає.
Та, минає час, а Юля і не думає щось робити, вона навіть на роботу не влаштувалася. Колишній чоловік платить їй аліменти, на дитину ще щось додатково дає, і сестра не поспішає йти працювати. Сидять собі вдома з мамою, в той час як я весь день на роботі.
Я рано стала самостійною, усього, що в мене є, я досягла сама. Мама нас з сестрою одна ростила, бо рано стала вдовою, батька нашого не стало, коли ми були ще маленькими.
Я бачила, як мамі важко одній, тому і намагалася її підтримати, добре вчилася, і сама прокладала собі шлях в житті.
А сестра не брала з мене приклад. Вона завжди вважала, що їй хтось щось винен. От і зараз вона переконана, що я мушу їй допомагати, бо маю таку можливість.
– Ти ж неодружена, дітей не маєш, а живеш в будинку! Тобі що, шкода для нас кімнати? – заявила Юля.
Та я вирішила, що так далі не піде, і попросила сестру щось собі підшукати. Досить мені того, що мама у мене живе. Час починати самостійне життя: шукати роботу, житло.
Юля на мене сильно образилася. Почала говорити, що ми сімейну квартиру продали, де тепер їй жити. І чому це мамі можна зі мною жити, а їй не можна?
Я пообіцяла, що з грошима ми допоможемо спочатку. Далі самотужки. Я в її роки вже змогла придбати власну квартиру. Та й у неї була половина суми від продажу маминої квартири, куди вона її поділа?
Мама мене підтримала. Я бачу, що вона шкодує Юлю. Зрозуміло, молодших зазвичай більше люблять, ніж старших. Але ж треба їм давати можливість бути самостійними.
Не знаю, чим усе закінчиться, але дуже сподіваюся, що я роблю все правильно.
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.