Три роки тому я купила собі невеликий будинок на околиці міста. На той час моя мама жила сама в двокімнатній квартирі, і я запропонувала їй переїжджати до мене і жити зі мною. Мені якраз не вистачало певної суми. Мама погодилася на переїзд, продала свою квартиру, а гроші розділила порівну між мною і моєю рідною сестрою. Сестра свої гроші витратила, а тепер вирішила, що я і її маю прийняти у себе в будинку

Я не проти допомагати родичам, але ж усьому є межа. Моя молодша сестра чомусь вирішила, що якщо у мене є більше можливостей, то я маю обов’язок їй допомагати.

Мені 38 років, я неодружена, ні чоловіка, ні дітей не маю. Зате, мені вдалося зробити гарну кар’єру і непогано влаштуватися в житті.

Три роки тому я купила собі невеликий будинок на околиці міста, завжди хотіла мати дім, а не квартиру.

На той час моя мама жила сама в двокімнатній квартирі, і я запропонувала їй переїжджати до мене і жити зі мною. Мені якраз не вистачало певної суми. Мама погодилася на переїзд, продала свою квартиру, а гроші розділила порівну між мною і моєю рідною сестрою.

Юля молодша за мене на 10 років. Коли мама продавала квартиру, на той час сестра була заміжня і жила в свого чоловіка.

Свою частку я вклала в будинок, а куди сестра поділа гроші я не знаю.

Але вийшло так, що сімейне життя у Юлі не склалося, вони з чоловіком розлучилися.

Після розлучення Юля з 4-річним сином практично залишилася на вулиці. Звичайно, я запропонувала їй свою допомогу, і вона переїхала на перший час до мене.

Я була впевнена, що це тимчасово, і що Юля стане на ноги і щось придумає.

Та, минає час, а Юля і не думає щось робити, вона навіть на роботу не влаштувалася. Колишній чоловік платить їй аліменти, на дитину ще щось додатково дає, і сестра не поспішає йти працювати. Сидять собі вдома з мамою, в той час як я весь день на роботі.

Я рано стала самостійною, усього, що в мене є, я досягла сама. Мама нас з сестрою одна ростила, бо рано стала вдовою, батька нашого не стало, коли ми були ще маленькими.

Я бачила, як мамі важко одній, тому і намагалася її підтримати, добре вчилася, і сама прокладала собі шлях в житті.

А сестра не брала з мене приклад. Вона завжди вважала, що їй хтось щось винен. От і зараз вона переконана, що я мушу їй допомагати, бо маю таку можливість.

– Ти ж неодружена, дітей не маєш, а живеш в будинку! Тобі що, шкода для нас кімнати? – заявила Юля.

Та я вирішила, що так далі не піде, і попросила сестру щось собі підшукати.  Досить мені того, що мама у мене живе. Час починати самостійне життя: шукати роботу, житло.

Юля на мене сильно образилася. Почала говорити, що ми сімейну квартиру продали, де тепер їй жити. І чому це мамі можна зі мною жити, а їй не можна?

Я пообіцяла, що з грошима ми допоможемо спочатку. Далі самотужки. Я в її роки вже змогла придбати власну квартиру. Та й у неї була половина суми від продажу маминої квартири, куди вона її поділа?

Мама мене підтримала. Я бачу, що вона шкодує Юлю. Зрозуміло, молодших зазвичай більше люблять, ніж старших. Але ж треба їм давати можливість бути самостійними.

Не знаю, чим усе закінчиться, але дуже сподіваюся, що я роблю все правильно.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page