fbpx

Три роки тому в санаторії я познайомився з однією жінкою. Зараз мені 68 років, а Галині – 54. Після повернення додому ми не припинили спілкуватися, телефонували одне одному, зустрічалися. У мене немає свого житла, я жив у тітки. Тоді Галя запропонувала мені жити в її квартирі, вона була дуже добра та цікава жінка. Мені дуже пощастило, що я зустрів Галю. Та наше щастя тривало не довго, через тиждень до нас прийшли дві її дорослих доньки

Так склалося, зо три роки тому я познайомився з однією жінкою. Зазначу вам відразу, що ми з нею вже не молоді люди. Мені зараз 68 років, а Галині 54.

Я розумію, що вік у мене вже не той, і багато людей можуть мене не зрозуміти, засуджувати за те, що я пишу, але все ж я хотів би розповісти про свою долю, порадитися і вирішити свою проблему.

Я одружений був всього один раз, це було багато років тому. Зі своєю дружиною ми вже давно розлучилися, у нас є двоє дорослих дітей. Я змирився з самотнім життям і більше не намагався знайти другу половинку, звик жити один і надіятися лише на себе.

Та й вік уже не той, щоб вірити в щире кохання і ходити на побачення з квітами та цукерками.

Одного року я влітку відпочивав в санаторії і познайомився там з досить таки симпатичною і приємною жіночкою. Галина працює в шкільній їдальні, вона спокійна, сором’язлива та доброї вдачі жіночка.

Галина симпатична і щира, таких жінок я давно не зустрічав, мені з нею було цікаво спілкуватися та проводити час. Я не зустрічав ніколи такої жінки.

Коли ми повернулися з санаторію додому, то не припиняли спілкування, телефонували одне одному, зустрічалися. А через місяць ми вирішили жити разом.

Але вся справа в тому, що до цього я жив у своєї тітки, у неї була квартира, оскільки я не ділив нашу спільну квартиру з першою дружиною, а залишив її своїм дітям. Тому свого житла у мене немає і досі.

Ми з Галиною поговорили, вона знала мою ситуацію, але відразу сказала, що це не проблема, адже у неї є своє житло, вона запропонувала жити в її квартирі.

Я давно не відчував себе таким щасливим. Нарешті зустрів людину, яка розуміла мене і була рідною по духу. Я тепер знав, що спокійно можу розділити з нею свою старість.

Та наше щастя тривало не довго. Через тиждень до Галини прийшли її доньки, вони дізналися, що вона живе разом зі мною. Її діти стали просити, щоб я покинув її квартиру і повернувся жити до себе. Галя спробувала пояснити, що це її життя, а вона доросла людина і сама знає, що для неї краще. Але доньки тоді відразу сказали, що мені потрібна лише її квартира.

Як довести рідним людям Галини, що мені байдуже до того житла, я щиро кохаю її. Але доньки були категоричні, вони сказали матері, якщо вона обере мене, то про них може забути і не розраховувати на їх допомогу у старості. Тепер я не знаю, як мені бути.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – remont-volot.

You cannot copy content of this page