fbpx

Три роки тому дочка прийшла до мене і сказала, щоб я оформила на неї свою трикімнатну квартиру, а вони за це беруть на себе зобов’язання оплачувати комунальні послуги за мене. А весною цього року дочка захотіла виїжджати в Канаду, тому запропонувала мені продати мою трикімнатну квартиру, яка за документами тепер вже належала їй. А мене поставила перед вибором – або я їду з ними, або переселяюся в однокімнатну квартиру, яку вони придбали для мене

Коли мій син одружився, мені не сподобався його вибір, і я перестала з ним спілкуватися. Спочатку я його просила, щоб він не одружувався з Любою, бо мені тоді видавалося, що вона йому не пара, а коли він мене не послухав, я образилася і сказала, що знати їх не хочу.

До того ж, у мене була донька, яка переконувала мене в тому, що я буду мати біля кого в старості голову прихилити. Ніна і справді багато років була люблячою і турботливою, але тільки тоді, коли їй це було треба.

У мене була гарна дача за містом, мій чоловік колись працював на керівній посаді, то йому з роботи дали цю земельну ділянку. Я любила туди їздити відпочивати, там був будинок з усіма зручностями.

Але Ніні потрібні були гроші, вони з зятем захотіли новий автомобіль, і дочка переконала мене, щоб я продала для цього свою дачу. А скільки мені треба тої картоплі, то вони мені куплять.

Справа ж навіть не в картоплі, дача була особливим місцем для мене, та я погодилася заради дочки. За виручену суму ми купили авто, дочка була дуже рада, навіть кілька разів з зятем підвозила мене куди треба. Але так було недовго, і з часом вони все рідше згадували про мене, а якщо я сама просила мене кудись підкинути, зять оправдовувався, що через роботу не має часу.

Три роки тому дочка прийшла до мене і сказала, щоб я оформила на неї свою трикімнатну квартиру, а вони за це беруть на себе зобов’язання оплачувати комунальні послуги за мене. Я погодилась, бо якраз вийшла на пенсію, і рахунки для мене стали непідйомними.

А весною цього року дочка захотіла виїжджати в Канаду, тому запропонувала мені продати мою трикімнатну квартиру, яка за документами тепер вже належала їй. А мене поставила перед вибором – або я їду з ними, або переселяюся в однокімнатну квартиру, яку вони придбали для мене.

Я вирішила залишитися вдома. Продала свою трикімнатну квартиру, переїхала в однокімнатну. Плюс лише в тому, що тепер платіжки за комунальні послуги менші.

Отак на старості я залишилася самотньою. Дочка ще в Канаді не влаштувалася повністю, тому допомогти нічим не може. А син з невісткою добре живуть, недалеко від мене, але до мене не приходять, бо я в свій час сама так захотіла.

Тепер я думаю, може настав час мені піти до них і перепросити? Але чи пробачать мене діти через стільки років?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page