Тричі я виїздила з України, і тричі чула вслід: «Залишайся там». Нещодавно я знову повернулась додому. Чому я навчилась? Що кожен має хоча б раз пожити у чужій країні.
Це порада не лише для земляків, але мій досвід пов’язаний саме з Україною, пише Viktoriia Zhuhan.
По одному року я жила у США та Швеції і два роки у Польщі. Отож, чому варто поїхати з України?
Ви зрозумієте, що в Україні не все так погано
«У малої жар 39С тримається третій день, а черга до терапевта на кілька тижнів. У швидкій по телефону кажуть мені: та хай п’є багато зеленого чаю», — розповідає мені у Швеції одногрупниця, мама двох дошкільнят.
Історії про те, як безкоштовна шведська медицина просто не працює могли би стати окремим дописом. Та Швеція не унікальна. Саме тому діаспоряни їздять лікуватися в Україну: вдома і дешевше, і якісніше — і, що головне, ви гарантовано потрапите до лікаря.
Досвід життя закордоном учить, що Україна — це країна з потенціалом і перспективами.
Або, наприклад, транспорт. У Штатах я зустрічалася з друзями тільки тоді, коли вони погоджувалися забрати мене машиною. Немає машини — немає друзів.
Читайте також: ЯК СЛУХАТИ СВОГО АНГЕЛА-ОХОРОНЦЯ: ПОРАДИ ОТЦЯ ПІО
Концерт Linkin Park я пропустила тому, що прийомні батьки не могли відвезти мене за 200 км. А такого поняття як рейсовий автобус чи потяг просто не існувало. Що цікаво, 10 років минуло — а ситуація (майже) не змінилась. Згадую це щоразу, коли помuраю в маршрутці.
Або ж релігія. У Польщі заборонені абоpти, а лікарі комфортно проповідують, кому і в якому віці народжувати. Дітям у школах замість світської етики нав’язують релігійну. В моєму університеті предмет «Етика в бізнесі» теж чомусь подавався лише з католицької точки зору.
Не-католикам, або, божезбав, атеїстам у цій країні не дуже комфортно. (І повірте, масштаби дуже далекі від нашого томосу).
Ви зрозумієте, що в Україні не все так добре
«А які в нас степи і синє небо, а люди які талановиті, роботящі, а чорнозем, а мова яка співуча, а футболісти, а боксери…» — мені було десь 6, коли я щось таке проповідувала.
Так мене виховували вдома, по телевізору і в дитсадку-школі.
Коли 15 років по тому я їхала автобусом з Угорщини в Сербію, за вікном бігло синє небо і жовті степи. Спочатку здавалося, що у мене щось вкрали. А потім зрозуміла, що у нас і не було ніякого «патенту» на ці символи.
Досвід життя закордоном учить, що Україна — не зовсім рай на землі.
У Сполучених Штатах можна навчитися посміхатися і вірити в себе. Мої найменш талановиті однокласники просували свої найбільш банальні ідеї так вперто і впевнено, наче вже мали нобелівську премію. Ця стратегія краща за скромність.
Польща — ідеальна база для тих, хто мріє побачити Європу. Країна вже давно має зручне і дешеве сполучення зі столицями і провінціями. А в перервах між лоу-костами можна економити завдяки все ще невисокій вартості проживання, порівняно з Німеччиною чи Австрією.
У Швеції я ніколи не мерзла, хіба біля озера чи моря взимку. Всупереч міфам про «економних європейців», шведи тримають свої квартири, бари, магазини і школи на рівні стабільних +22С. Більше того, навіть громадський транспорт має підігрів, і його вмикають вже у вересні.
Ви зрозумієте, що у вас є вибір
У чужу країну потрібно виїхати надовго. Махнути на вихідні чи навіть у відпустку не підходить. Маєте пожити поруч із цими людьми, аж поки вивчите адреси їхніх супермаркетів і дитсадків, отримаєте свої бонусні картки від книгарень і подружитеся з барменами, які саме вас частуватимуть безкоштовно.
Тоді ви зрозумієте, що «десь» — не краще й не гірше, а просто якось інакше.
Вас надихне, що іншу мову можуть опанувати не лише діти. Тоді ви зможете обрати: до кінця життя говорити тільки рідною чи перемикатися між двома, трьома акцентами залежно від співрозмовника.
Вас розчарує, що експати зазвичай отримують менш кваліфіковану роботу, ніж заслуговують. Тоді ви вирішите: повернутися в Україну робити кар’єру, залишитися й змінити профіль чи може взагалі — ризикнути і відкрити міжнародну фірму?
Ви не повірите, що борщ смакує однаково чудово, незалежно від країни походження інгредієнтів. І що ним можна ділитися незалежно від мови чи кваліфікації гостей. А може, навпаки, вмиратимете без гречки й вівсяного печива.
Цей список можна продовжувати… Але насправді люди ж якось живуть і без цього усього. Хочете — живіть, але не кажіть, що я вам не казала.
