З відкриттям безвізу все більше українці все частіше наважуються на мандрівки Європою
Киянин Олександр Богаченко-Мішевський захоплюється бюджетними велоподорожами.
“На велосипеді відчуваю себе вільним. Це екологічний транспорт. У автостопі трохи залежний від водіїв”, – пояснює свій вибір мандрівник. Минулого року майже три місяці Олександр їздив Скандинавією. Про свої спостереження, лайфхаки і враження киянин розповів Gazeta.ua.
Більше місяця їздив Норвегією велосипедом. Застав там нетипове літо – температура сягала 30 градусів тепла. Водночас біля мису Нордкап (найпівнічніша точка Норвегії. – Країна) температура опускалась до +10 градусів. Сонце будило о четвертій ранку. За день проїжджав від 60 до 120 кілометрів залежно від рельєфу. За поїздку втратив близько 10 кілограмів.
Читайте також: “Тут панує свобода і толерантність”, – українка розповіла про життя в Англії
Користувався лайфхаками з економії. У супермаркетах є кілька марок соціальних продуктів. Доступні, смачні та якісні. Є акції та знижки. За норвезькі пороми інколи можна не платити, бо на борту не завжди вимагають показати квиток. У громадських туалетах всюди є гаряча вода. Якщо її набрати в пляшки, можна влаштувати душ подалі від цивілізації.
У Норвегії купив відро джему з чорниці і малини. Дешевий, бо вважається соціальним продуктом. Шоколад коштує захмарних грошей – більше ста гривень за плитку.
Готелі і хостели у Скандинавії дорогі. Номер може коштувати до 100 євро. Потрібно мати намет. Місце у кемпінгу коштує від 15 євро. Однак, намети можна ставити скрізь, де немає таблички заборони. Як правило, заборонено зупинятись у національних парках та біля приватних будинків.
Гостював у приватному будинку у віддаленому районі Осло. Мені розповідали, що то поганий район, бо межує з соціальними кварталами для людей з алκогольною та наpкотичною залежністю. Однак він виявився спокійним.
В Осло через соціальні мережі домовився пожити у пари геïв. У своєму профілі відразу вказали, що гοмофобам краще проходити далі. Виявились цікавими люди. Один з них, Луїс, працює в музеї кораблів вікінгів. Там зберігаються два екземпляри, які знайшли в курганах.
Дерево не повністю згнило. Судна вдалося реконструювати – у норвежців є спеціальна лабораторія з консервації деревини. На одному із кораблів був похований конунг (військовий вождь у скандинавів у період раннього Середньовіччя).
Одного разу ночував біля озера, де ловлять рибу. Біля нього стоять громадські човни, плавати на своїх не можна. Так захищають лосося від паразитів, які можуть бути на приватних суднах рибалок. Гості зобов’язані дезінфікувати своє рибальське спорядження. Ліцензія коштує певну суму. Однак за одну-дві рибини претензій не буде. Пожалів, що не взяв із собою спорядження.
Заряджався від портативної сонячної панелі, яка у розкладеному вигляді завбільшки із папку. Можна повісити на велосипедний багажник, і їхати. Вистачало на дві зарядки телефону. Продаються на будь-якому китайському сайті. Коли погода псувалась, користувався динамо-втулкою – електричним генератором у колесі велосипеда. Купив у одного українського винахідника.
Зустрів американо-французьке подружжя Амайю та Еріка. Подорожують близько 10 років. Їм обом – за 50. Дітей не мають. Одного разу вирішили кинути роботу, щоб мандрувати. Мають житло в США, яке здають. Трохи заробляють з блогу у соцмережі. Розповіли про те, як можна зекономити на харчах. У магазинах часто викидають продукти, термін придатності яких підходить кінця. Люди дістають їх прямо зі сміттєвого баку.
У країнах типу Німеччини організовані програми, за якими такі продукти віддають на благодійність. У Норвегії цього немає. Все лежить у відкритих сміттєвих баках.
У Скандинавії поширене сортування сміття. Звична картина, коли зупиняється автомобіль біля супермаркету. Виходить родина з кількома пакетами – у них пластик, скляні пляшки і металеві бляшанки. Це не ознака бідності, а відповідального ставлення як до екології, так і економії бюджету.
Скляну пляшку можна здати за крону – 3,3 гривні. Є спеціальний автомат, який сканує наліпки на пляшках. Потім за все здане він видає чек. В магазині його можна обміняти на гроші або знижку на продукти.
Воду у Норвегії не купував. У невеликих містах просив у людей набрати пляшку вдома з-під крана. Це гірська країна, тому багато потічків. Можна з них брати воду. З екологією все добре, тому пити не страшно. Навіть якщо струмок протікає через село.
Фіни більш гостинні, ніж норвежці. Спраглі до спілкування, бо мають невелику густоту населення. Норвежці – ввічливо-пοфігістично налаштовані. У Фінляндії одного разу запитав чоловіка, де можна поставити намет. Той запросив до себе в гості. Мав дачу біля озера. Познайомився з його дружиною і сином. Пригостили вечерею та пивом. Зводили у сауну. У всіх фінів, у кого був, є сауни. Туди ходять по кілька разів на тиждень. На ночівлю залишили в себе.
Через додаток для веломандрівників Warmshowers знайшов бразильця Маркоса, який працює в університеті міста Оулу в Фінляндії. Домовилися, що переночую у нього. Він живе у гуртожитку для студентів та викладачів. Однак з нашими гуртожитками не порівняти. У кожного окрема кімната з невеликою кухнею та санвузлом. Спільні пральня і сауна.
На півночі люди менш залежні від телебачення і соцмереж. До прикладу, у Facebook у нас люблять обговорювати політику. Скандинави ж просто викладають фото, невеликі історії про своє життя. Ввечері родинами гуляють на вулиці, у парках займаються любительським спортом.
За місяць подорожі помітив, що почав багато їсти – чотири – п’ять разів на день. Організм потребував енергії, бо калорій витрачав втричі більше, ніж працівник офісу. З України взяв гречку і вівсяні пластівці. Та виявилося, що крупи можна купити й на місці. Краще більше брати сухофруктів і сушеного м’яса. Останнє – зручне у приготуванні, за пару хвилин у каші розм’якає.
Сушив його вдома на сушилці для фруктів і овочів. Взагалі, м’ясні продукти заборонено ввозити у ЄС. Однак, правилом знехтував, невеликими партіями їжі прикордонники не цікавляться. Часто купував на сніданок йогурт. У лісах знаходив гриби та ягоди. Об’ївся ними. Овочі в Скандинавії дорогі. Морква коштує більш ніж 100 гривень за кілограм. Ще й на вагу не продають, усе розфасовано в пакети. Найдешевші фрукти — банани та яблука.
Тварин у лісах майже не зустрічав, тільки оленів. У Норвегії та Фінляндії всі вони свійські. Ще з давніх-давен. Пасуться там, як у нас корови чи коні. Кожен олень має ошийник. Під колеса машинам потрапляють рідко. На дорозі є спеціальні бордюри під струмом, які тріщанням відлякують тварин.
